Олександр Ємець: «Серед пріоритетів 2022 року — модернізація реєстрів лікарських засобів, медичних виробів, розробка реєстрів косметики та харчових добавок»

Про це – наша розмова з в.о. генерального директора ДП »Електронне здоровʼя» Олександром ЄМЦЕМ. 

Очікується 50 нових е-проєктів

Якими здобутками за останній рік може похвалитися ДП «Електронне здоров’я» і що заплановано на найближчу перспективу? 

− Напевно, найпомітнішим результатом роботи нашої команди є нові сервіси. Протягом 2021 року ми взяли участь у 18 проєктах. Найважливішими з них стали медичні висновки про тимчасову непрацездатність, які є базою для електронних лікарняних, план лікування й електронний рецепт на інсуліни та препарати для пацієнтів з розладами психіки в рамках програми «Доступні ліки». Також, наша команда долучилася до розробки усіх типів COVID-сертифікатів, які містять дані з ЕСОЗ. Ми реалізували низку технічних рішень задля покращення продуктивності системи та зробили ці процеси прозорими для користувача. Зокрема, кожен лікар може відстежити можливі інциденти, процес їхнього вирішення та результати. 

Серед них, крім іншого – електронний рецепт на всі рецептурні препарати, запуск розширеного неонатального скринінгу в ЕСОЗ, медичні висновки для водіїв, згода на посмертне донорство, функціонал для донорства крові, медичні висновки про смерть, функціонал для реабілітації пацієнтів та інше.

Головна проблема – дефіцит спеціалістів ІТ у медицині 

З якими проблемами зіштовхується ваше підприємство, що стримує розвиток ЕСОЗ?

− Зважаючи на дефіцит спеціалістів на ринку ІТ та особливо ІТ в медицині, напевно, основною проблемою для нашого підприємства наразі є пошук кадрів. Сьогодні наша команда — це 65 спеціалістів, що майже удвічі більше, ніж було рік тому. Ми активно розвиваємося, компетенції нашої команди, як і кількість проєктів, стрімко зростає, тому до кінця року плануємо збільшити чисельність команди до понад 80 осіб. Знайти компетентних фахівців з необхідним технічним та проєктним досвідом – це виклик, проте ми працюємо з цим і доволі успішно.

Пандемія змінила плани, але розширила функціональність ЕСОЗ

Які нові виклики підкинула пандемія, вони сприяли розвитку ЕСОЗ чи навпаки відволікали від реалізації запланованого?

− Безумовно, пандемія COVID-19 створила безпрецедентні виклики. Одним з них було непередбачуване навантаження. Нам потрібно було не лише адаптуватися до змін, а й створити необхідні умови та інструменти, які допомогли б системі охорони здоровʼя ефективно функціонувати в новій реальності. Так, дорожня карта розробки змістилася, а число проєктів зросло. Відповідно і впровадження деяких запланованих сервісів затягнулося, або ж їх старт було відтерміновано. 

Водночас пандемія та зокрема вакцинальна кампанія певною мірою розширили функціональність ЕСОЗ.

Крім цього, відбувається постійна оптимізація цих процесів та вдосконалення функціоналу.

Все це стало можливим завдяки спільній роботі МОЗ, НСЗУ, Мінцифри та медичних інформаційних систем.

Е-кабінет пацієнта незабаром запрацює 

Вже неодноразово посувалися терміни запуску електронного кабінету пацієнта, коли його буде впроваджено? 

− Дійсно, електронний кабінет пацієнта – найбільш очікуваний проєкт. Спільно з Міністерством цифрової трансформації працюємо над ним уже певний час. Очікуємо, що вже в нинішньому році цей функціонал буде доступним для пацієнтів. На першому етапі планується розробка кабінету, який матиме функціонал укладання та переукладання декларації з лікарем. Концепція подальшого розвитку кабінету наразі узгоджується, але найімовірніше, що буде створено API – інтерфейс, який дозволяє розробникам швидко інтегрувати кабінет з іншими сервісами, наприклад, МІС чи Дією.

Коли чекати на eStock

Неодноразово анонсувалося й створення eStock. На якому етапі впровадження цієї програми та що вона передбачає? 

− Програма eStock містить 3 проєкти:

• власне eStock – системи моніторингу та розподілу лікарських засобів,
• модернізації реєстрів лікарських засобів і медичних виробів, 
• розробки електронного рецепта.

Торік ми завершили роботу над технічним завданням для розробки системи eStock. Зараз вона перебуває на етапі модернізації реєстру лікарських засобів. А після запуску MVP реєстру передбачається початок розробки системи.

Додаткове тестування на уразливість 

Багатьох і досі непокоїть питання захисту персональних даних в ЕСОЗ, чи застосовуються міжнародні стандарти безпеки? 

− Центральна база даних ЕСОЗ має комплексну систему захисту.

1. Вона розроблена відповідно до вимог та стандартів українського законодавства і це підтверджено сертифікатом відповідності КСЗІ. 
2. Захист системи забезпечується з урахуванням міжнародних стандартів. Щороку одна з компаній-аудиторів «великої четвірки» проводить тестування безпеки системи. За результатами таких перевірок ми постійно вдосконалюємо захист.
3. На програмному рівні доступ до даних захищено багатоступеневою системою перевірки. 

У нинішньому році ми плануємо додатково проводити тести на уразливість як центральної бази даних, так і МІС.

Конкуренція МІС – на користь

Щодо останніх лунають претензії, мовляв, чому ЕСОЗ створили двокомпонентною, а МІС віддали в приватні руки. Чи може держава впливати на якість їх роботи? 

− Концептуально ЕСОЗ в Україні побудована за принципами державно-приватного партнерства. На мою думку, ця модель є максимально прийнятною та ефективною для наших реалій. За короткий проміжок часу нам вдається зробити те, що інші країни роблять роками, і це підтверджують наші партнери.

Держава контролює відповідність МІС технічним вимогам. Наші фахівці розробляють вимоги до розробки функціоналу МІС та адаптують їх під нові виклики часу. 

Можу запевнити, що державно-приватне партнерство стимулює ринок до розвитку та конкуренції. МІС змагаються між собою щодо зручності сервісів, комфортності інтерфейсів, корисних функцій для пацієнта. Тому саме бізнес здатен створити сервіс, максимально дружній для користувача.

Парад реєстрів 

Сьогодні всі говорять про необхідність зацифровування і впорядкування численних реєстрів у сфері ОЗ. На якій стадії цей процес? 

− Цьогоріч у пріоритеті модернізація реєстру лікарських засобів та реєстру медичних виробів, а також розробка реєстру косметики та реєстру харчових добавок. Насправді модернізація реєстру лікарських засобів та впровадження eCTD специфікації – це повноцінна реформа у сфері охорони здоровʼя. Наразі цей проєкт на стадії завершення MVP продукту та запуску пілотної версії реєстру. 

Торік ми розробили спеціальне ІТ-рішення, яке дає змогу інформатизувати реєстри та забезпечити їх зручним, зрозумілим та сучасним інтерфейсом.

А громадськість, своєю чергою, отримає доступ до інформації, яка міститься в реєстрі.

Універсальний е-рецепт створять дещо пізніше

Скільки аптек під’єдналися до ЕСОЗ та які тенденції їх подальшої активності? 

− Сьогодні в системі зареєстровано понад 1500 аптек, які мають понад 11 тисяч місць відпуску, та близько 16 тисяч аптечних працівників, котрі працюють з програмою реімбурсації «Доступні ліки» та «Інсуліни». Оскільки до кінця 2022 року запланований поетапний перехід на електронний рецепт (починаючи з антибіотиків), очікується, що відсоток залучених аптечних закладів наблизиться до максимуму.

Запровадження рецептурного відпуску ліків у 2022 році потребує створення універсального е-рецепта. Він уже готовий? 

− Цьогоріч пріоритетним є відпуск рецептурних препаратів за е-рецептом. Технічні вимоги до функціонала е-рецепта на антибіотики (це перший з трьох етапів, який стартує з квітня) розроблені нашою командою ще торік, наразі триває розробка функціоналу. А впровадження так званого універсального рецепта можна планувати уже після проходження всіх трьох етапів, на часі – інші пріоритети.

Big Data — потрібне юридичне регулювання

Якими ви бачите перспективи впровадження цифрових медичних технологій у фармацевтичну допомогу? 

− Електронна система охорони здоровʼя має величезний потенціал для розбудови Big Data.

Однак на сьогодні в Україні існує певний барʼєр − у площині юридичного регулювання вивантаження таких даних після їх деперсоніфікації та агрегації. Однак, уже є запит на отримання таких даних. 

МОЗ України, зі свого боку, також працює над цим питанням, розробляється концепція з розвитку медичної статистики на базі даних з ЕСОЗ. Тому, необхідно починати із забезпечення юридичного регулювання.

Чи витримає система додаткові навантаження 

Нові проєкти збільшать навантаження на ЕСОЗ. Які плани щодо нарощування її потужності та поліпшення якості роботи? 

− Забезпечення стабільної роботи ЕСОЗ – головний пріоритет для нашої компанії в нинішньому році. Ми здійснили необхідні розрахунки щодо збільшення навантаження у системі та розробили план підтримки її продуктивності на 2022 рік. Він включає кілька напрямків: 

• Заходи з нарощування ресурсів, розширення команди та проведення низки технічних заходів. Також плануємо зосередитися на дослідженні якості послуг МІС та налагодженні зворотного звʼязку із користувачами, завдяки чому отримаємо обʼєктивні дані для безперервного покращення сервісів. 
• Забезпечення зручності для користувачів: швидка обробка даних, якнайменше дій у системі, якісні шаблони та довідники, мінімізація дублів карток тощо. 

Які ще пріоритетні напрямки діяльності у 2022 році?

− Передусім це запуск е-рецепта на всі рецептурні препарати, що є справді революційним кроком у диджиталізації системи охорони здоровʼя. А також диджиталізація реєстрів та створення національних ІТ-продуктів. Нині є багато ініціатив щодо створення нових ІТ-сервісів як з боку держави, так і з боку громадського сектору та міжнародних партнерів. Так, у жовтні минулого року стартував проєкт із впровадження телемедицини, один з його напрямків – автоматизована обробка рентгенограм з використанням штучного інтелекту. Зараз в Україні розробляються AI-технології для обробки зображень для первинного виявлення аномалій, ми плануємо включити їх до національної телемедичної платформи.

Чи співпрацюєте з міжнародними партнерами, експертами, що дає така співпраця? 

− Так, ми працюємо з багатьма країнами в рамках розвитку eHealth. Серед основних наших партнерів – Ізраїль, Естонія, Узбекистан, США та інші країни. Здебільшого ця співпраця спрямована на обмін досвідом та експертизою. Це завжди дуже цінно – поглянути на свою роботу очима іншої країни, з іншими підходами та іншим досвідом. І ми бачимо, що ЕСОЗ суттєво розширює свої межі, а розробка сервісів та продуктів набирає обертів. Незмінним залишається фокус нашої роботи — якісні та доступні медичні послуги для кожного.