психологія

Останніми роками українці живуть у стані хронічного стресу, виснаження і тривоги. Особливо гостро це відчувається після трагедій, які шокують суспільство, — зокрема після стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня, де внаслідок нападу озброєного чоловіка загинули семеро людей. Ця історія знову поставила болюче запитання: чи можна вчасно помітити, що з людиною відбувається щось тривожне, і як правильно діяти близьким, щоб не проґавити небезпечний стан.

В Україні активно розвивається гральний бізнес, і разом із цим збільшується кількість людей, які вже не можуть контролювати свою участь у грі. Лише за 2024 рік до офіційного Реєстру осіб з обмеженим доступом до азартних ігор внесли понад 9 тисяч українців, а на початку 2025 року в ньому перебували вже близько 13 тисяч осіб. При цьому більшість із них самостійно визнали проблему та подали заяви на самообмеження.

Січень — період, коли багато хто переоцінює свої стосунки з алкоголем після «ударних» новорічних свят. Саме тому концепція «сухого січня» набула такої популярності: від 4000 учасників у 2013 році до мільйонів сьогодні.

Свята обіцяють затишок, подарунки та сімейне тепло. Для медичних працівників реальність інша: передбачуваний сплеск травм, отруєнь та звернень до невідкладної допомоги. Небезпеки можуть здаватися сезонними, проте їхні наслідки для жертв інцидентів довготривалі. Більшість цих ситуацій можна попередити — якщо знати, на що звертати увагу.

Відомо, що за допомогою дієт а чи просто нормалізації раціону можна схуднути, особливо коли поєднувати зміни в харчуванні з фізичними навантаженнями. Проте цей підхід спрацьовує не для всіх. Чому ж дієти не діють?

Зараз дуже докладно обговорюються різноманітні нейропсихологічні аспекти дитячої психіки під час війни. Передбачити, якими будуть наслідки пережитого нашими дітьми, складно. Але все зводитися до зрозумілого бажання – допомогти дитині з цим усім впоратися. Що саме ми можемо зробити?

Про це розповіла лікар-педіатр вищої категорії, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, к.мед.н., доцент кафедри педіатрії НМУ імені О.О. Богомольця Тетяна Дмитрівна КЛЕЦЬ.

Вагітність — це не лише очікування нового життя, а й часто серйозне випробування для організму жінки. Гормональні зміни, стрес та фізичне навантаження можуть призвести до розвитку різних станів, у тому числі депресії.

Тривога нас рятує, звісно, адже попереджає про загрозу. Водночас вона й сама може становити небезпеку, якщо стає надмірною. Але як визначити цю «надміру», як помітити та вчасно втрутитися?

На жаль, не існує універсальних рецептів щодо того, як, попри трагічні обставини, у яких ми знаходимося нині, зберігати ясну холодну голову. Тобто спокій. Натомість існує безліч порад, психологічних технік та досвід інших людей. Зібравши по крихті з усього цього, можна скласти свій рецепт спокою в умовах кризи.

Адреналінова залежність від вибухів, синдром свідка, ПТСР – розлади, що раніше були описані в психіатрії, але у мирні часи лікар міг і не зустрітися у своїй практиці з ними. Або принаймні вони не мали характеру цунамі, як зараз. І це ж лише початок, на жаль…

Дофамінове голодування – тимчасова усвідомлена відмова від звичок, що зазвичай приносять задоволення – як то поїдання солодощів, гемблінг, перегляд стрічки соцмережі або серіалів. На певний час такі заняття заміняються чимось корисним, але не таким «гедоністичним»: прогулянкою, медитацією, прибиранням тощо.

Сьогодні мусимо знати багато про антидепресанти. Спектр застосування цих лікарських засобів дуже широкий, без них сьогодні складно обійтися у багатьох нозологіях. Натомість і міфів навколо них чимало! Розвінчувати їх, озброївшись сучасними знаннями – завдання лікарів та фармацевтів.