психологія

Зараз дуже докладно обговорюються різноманітні нейропсихологічні аспекти дитячої психіки під час війни. Передбачити, якими будуть наслідки пережитого нашими дітьми, складно. Але все зводитися до зрозумілого бажання – допомогти дитині з цим усім впоратися. Що саме ми можемо зробити?

Про це розповіла лікар-педіатр вищої категорії, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, к.мед.н., доцент кафедри педіатрії НМУ імені О.О. Богомольця Тетяна Дмитрівна КЛЕЦЬ.

Вагітність — це не лише очікування нового життя, а й часто серйозне випробування для організму жінки. Гормональні зміни, стрес та фізичне навантаження можуть призвести до розвитку різних станів, у тому числі депресії.

Тривога нас рятує, звісно, адже попереджає про загрозу. Водночас вона й сама може становити небезпеку, якщо стає надмірною. Але як визначити цю «надміру», як помітити та вчасно втрутитися?

На жаль, не існує універсальних рецептів щодо того, як, попри трагічні обставини, у яких ми знаходимося нині, зберігати ясну холодну голову. Тобто спокій. Натомість існує безліч порад, психологічних технік та досвід інших людей. Зібравши по крихті з усього цього, можна скласти свій рецепт спокою в умовах кризи.

Адреналінова залежність від вибухів, синдром свідка, ПТСР – розлади, що раніше були описані в психіатрії, але у мирні часи лікар міг і не зустрітися у своїй практиці з ними. Або принаймні вони не мали характеру цунамі, як зараз. І це ж лише початок, на жаль…

Дофамінове голодування – тимчасова усвідомлена відмова від звичок, що зазвичай приносять задоволення – як то поїдання солодощів, гемблінг, перегляд стрічки соцмережі або серіалів. На певний час такі заняття заміняються чимось корисним, але не таким «гедоністичним»: прогулянкою, медитацією, прибиранням тощо.

Сьогодні мусимо знати багато про антидепресанти. Спектр застосування цих лікарських засобів дуже широкий, без них сьогодні складно обійтися у багатьох нозологіях. Натомість і міфів навколо них чимало! Розвінчувати їх, озброївшись сучасними знаннями – завдання лікарів та фармацевтів.

Як «вичавити» з себе посмішку замість обурення, коли відвідувач аптеки відверто провокує тебе саме на негативну емоцію? Як справлятися зі щоденним стресом, аби він не призвів до вигорання? Чи існують якісь ефективні прості техніки, що можна застосовувати просто за «першим столом»?

В українських аптеках сьогодні годі й визначати інші групи препаратів, що мають більший попит, аніж заспокійливі, снодійні та антидепресанти. А щодо препаратів малих доз, зокрема, «піонерів нано-фармакології» — гомеопатичних біорегуляційних засобів?

Пігулка – аби заспокоїтися, сиропчик – аби заснути, капсулка – аби збадьоритися… А як це все поєднується і чи поєднується взагалі?! Допомогти розв’язати цю дилему, безумовно, може фармацевт.

Спробуйте пригадати хоч одну хворобу, яка б не супроводжувалася порушенням сну. Складне завдання, чи не так? Чому так відбувається, і що з цим робити, розповідають лікар-невролог, кандидат медичних наук Володимир РОМАНЕНКО та хронобіолог, кандидат біологічних наук Ольга МАСЛОВА.

Чи втрачаємо ми стійкість, цілісність, соціальну адаптованість під дією стресу через війну? Як не парадоксально, ні. Чи кожен з нас народжується з певним ресурсом життєстійкості, який лише витрачає протягом життя, чи його можна розвивати й ставати сильнішим?