Категорія: Новини

Україна накопичила унікальний досвід реабілітації військових із бойовими травмами

Дата публікації: 27 липня 13:15

За час повномасштабної війни українська реабілітаційна медицина пройшла шлях від швидкого навчання у західних колег до власної практичної експертизи у роботі з бойовою травмою. Українські фахівці вже мають досвід, який цікавить іноземних медиків, зокрема у веденні пацієнтів із великими дефектами кісток, спінальними травмами та складною мотивацією до відновлення. Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив капітан медичної служби, начальник відділення реабілітації та відновлювального лікування Клініки реабілітації та відновлювального лікування в Києві Ярослав Ярош.

Український досвід бойової травми вже цікавить Захід

За словами Яроша, у 2022–2023 роках українська система реабілітації швидко перебудовувалася під потреби війни та вчилася працювати з мультидисциплінарними командами. Тепер ситуація змінилася: українських фахівців дедалі частіше просять ділитися практичним досвідом.

«У 2022-2023 роках нам було чого вчитись. Це не секрет, ми не розуміли ні структуру, ні як узагалі повинен працювати МДРК. Наразі на нас вже дивляться, коли наші спеціалісти виїжджають за кордон, трошки здивовано, і все більше я чую питань і прохань, щоб ми поділилися своїм досвідом. Ми вже на етапі, що самі можемо вчити», — зазначив він.

Водночас системне навчання іноземних спеціалістів українськими реабілітологами поки не розгорнуте. За словами Яроша, під час навчання у США місцевих фахівців особливо цікавив досвід України у складних випадках бойової травми — зокрема при великих дефектах кісток, спінальних травмах і тривалій мотивації пацієнта до реабілітації.

Голова відділення також зауважив, що західні системи мають ширші кадрові можливості та більше вузькопрофільних фахівців. Там окремі спеціалісти можуть працювати лише з ампутаціями, ураженнями периферичної нервової системи чи втратою зору. В Україні через кадрові обмеження такі вузькі команди поки формувати складно.

У військових закладах пацієнта ведуть до максимально можливого відновлення

Окрема відмінність військової реабілітації — тривалість допомоги. За словами Яроша, у військових закладах охорони здоров’я пацієнта не обмежують стандартними циклами лікування, як у цивільній системі, що працює за програмами НСЗУ.

«По часу, на відміну від цивільних закладів, які працюють у системі НСЗУ, не обмежені циклами і не обмежені тривалістю. Якщо пацієнту необхідно встати на протез у закладі, він на нього встане, і це наша перевага», — сказав він.

Це дозволяє військовослужбовцю проходити весь шлях відновлення в одному закладі — з тим самим лікарем і фізичним терапевтом. Пацієнту не потрібно шукати іншу лікарню чи повторно оформлювати нову історію хвороби для продовження реабілітації.

Водночас реабілітація у військовій системі також має часову межу, пов’язану з необхідністю визначити ступінь придатності військовослужбовця.

«Звичайно, це не буде тривати більше 12 місяців, тому що ми змушені після 12 місяців визначатись із ступенем придатності, але все буде зроблено для того, щоб за рік пацієнт зміг самостійно пересуватись і самостійно зміг себе обслуговувати і, по можливості, знову повернувся у стрій», — пояснив Ярош.