Фармацевтичний ринок без ілюзій: що змінив 2025 рік і які завдання стоять на 2026

Одним із показових рішень року став Закон про БАДи, який, за оцінкою голови підкомітету, фактично перетворився на тест на зрілість держави. Йдеться не про заборони, а про чесні правила гри та цивілізований обіг безпечної продукції зі верифікованим складом.

Окремо він відзначив системну роботу Антимонопольного комітету України. Якщо продукт не є лікарським засобом, він не має права імітувати лікування.

«Рішення і штрафи АМКУ — це не «боротьба з бізнесом», а припинення системної маніпуляції споживачем!», — наголосив Кузьміних. 

Голова підкомітету зазначив, що 2025 рік став стартом роботи змішаної моделі фінансування закупівель — за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів і коштів лікарень. Перші закупівлі інноваційних препаратів, за словами Кузьміних, є важливим сигналом, але не системним результатом — процес лише розпочався після років ігнорування.

За словами Кузьміних, централізовані закупівлі залишаються болючою темою: 11,8 млрд грн покривають лише 59,4% реальної потреби. Водночас у 2025 році вдалося додатково залучити 3,2 млрд грн, що дозволить закупити понад 400 позицій лікарських засобів.

Програма «Доступні ліки» розширювалася, однак це не зняло ключового питання — достатності фінансування та фактичної доступності препаратів для пацієнтів.

«Переліки можна збільшувати швидше, ніж можливості системи їх покривати», — додав нардеп.

Окрему увагу Кузьміних приділив правилу Болар, наголосивши, що воно не дає миттєвого здешевлення, але формує конкуренцію там, де її роками не було. Генерики, які виходять на ринок одразу після завершення патенту, — це основа майбутнього зниження цін, навіть якщо результат не буде швидким.

Коментуючи Закон №4239-IX, голова підкомітету зазначив, що питання не в його популярності, а в готовності держави вийти з системи, де ціни, маркетинг і націнки тривалий час існували без чітких правил. 

«Національний каталог цін, знижки на ТОП-100+ препаратів, обмеження дистриб’юторських і аптечних націнок — це не «перемога над ринком». Це спроба повернути керованість процесам, які тривалий час жили за неформальними правилами», — пояснив він.

Окремо Кузьміних зупинився на дискусії щодо продажу ліків на АЗС. Його позиція залишається незмінною:

«Моя позиція проста – продаж ліків без фармацевта нонсенс».

Фармацевт, за його словами, має бути обов’язково — фізично або через онлайн-консультацію, адже саме він відповідає за безпечне застосування препаратів, врахування протипоказань і взаємодій.

Ініціативу продажу в лікарняних аптеках лише найдешевших препаратів з Нацпереліку голова підкомітету назвав викликом для бізнесу, але водночас можливістю для комунальних аптек. Як приклад Кузьміних навів досвід Краматорська:

«Восени я був у прифронтовому Краматорську – там в міській лікарні функціонує комунальна аптека з націнкою 17%. Це реальний приклад, який легко можна масштабувати в умовно «мирних» регіонах».

Пріоритети на 2026 рік

Окреслюючи завдання на 2026 рік, голова підкомітету наголосив, що з 2027 року фармацевтична послуга стане обов’язковою нормою, а система наразі не готова до цього ані кадрово, ані нормативно. Саме тому зволікання більше неможливе.

Серед ключових пріоритетів:

• створення Реєстру фармацевтів як базової умови для запуску фармпослуги;
• переосмислення ролі фармацевта, зокрема можливість виписування або продовження рецептів;
• запровадження незалежної та гарантованої оплати праці фармацевтів;
• масштабування програми «Доступні ліки» та пошук джерел її фінансування;
• підготовка до створення нового органу державного контролю у 2027 році без повторення хронічного недофінансування;
• використання можливостей Європейського акту про критичні ліки для розвитку власного фармвиробництва.

2025 рік, за словами Сергія Кузьміних, — це не про ідеальні рішення, а про систему, яка почала змінюватися свідомо. Попереду — складна робота над нормативною базою, зокрема над давно необхідним Законом України «Про аптечну діяльність».