- Категорія
- Новини
Тирзепатид забезпечує помітніше зниження маси тіла у жінок у порівнянні з чоловіками
- Дата публікації
Хоча в кліндослідженнях тирзепатид у найвищій дозі 15 мг забезпечував близько 20% загальної втрати маси тіла (ЗВМТ), реальних даних про те, як стать і вік впливають на результати зниження ваги, бракує.
Щоб уточнити ці моменти, фахівці з відділу загальної медицини клініки Майо в Джексонвіллі (США) провели ретроспективний аналіз електронних медичних записів системи Mayo Clinic Health System з червня 2022-го по травень 2024 року. До вибірки включили 1039 дорослих з надмірною вагою (ІМТ ≥ 27 із супутніми захворюваннями, повʼязаними з ожирінням) або ожирінням (ІМТ ≥ 30), які безперервно лікувалися тирзепатидом щонайменше 12 місяців. Залежно від наявності діабету 2 типу пацієнти отримували препарат у формі, схваленій або для лікування діабету, або для лікування ожиріння.
Учасників стратифікували за статтю (594 жінки й 445 чоловіків) та віком (198 осіб віком до 45 років включно, 447 — від 46 до 59 років і 394 — від 60 років); середній вік становив 56 років, середній ІМТ — 38. Вагу фіксували на початку та кожні три місяці впродовж до 15 місяців.
Серед дорослих із надмірною вагою чи ожирінням, які постійно приймали тирзепатид, жінки досягали більшої загальної втрати маси тіла, ніж чоловіки – причому значущі відмінності спостерігалися в усіх контрольних точках від 6 до 15 місяців. На 12 та 15-му місяцях жінки мали приблизно вдвічі більшу ймовірність досягти ЗВМТ ≥ 15% і в 2,6 раза більшу — досягти ЗВМТ ≥ 20%.
Натомість цукровий діабет 2-го типу, попереднє приймання ліків проти ожиріння та супутнє застосування ліків, що сприяють набору ваги, були самостійно повʼязані з меншою втратою ваги, застосування вищої максимальної дози тирзепатиду (≥ 10 мг на тиждень) — навпаки, з більшою ЗВМТ.
Саме стать — поряд із наявністю цукрового діабету 2 типу, історією застосування ліків проти ожиріння та супутнім застосуванням препаратів, що сприяють набору ваги, — виявилася предиктором результатів зниження ваги, тоді як вік самостійним предиктором не був.
«Наші дані підкреслюють, наскільки важливо враховувати індивідуальні особливості пацієнта, добираючи стратегії лікування ожиріння. Тирзепатид продемонстрував послідовну й клінічно значущу ефективність в усіх вікових групах, що засвідчує його цінність як потужного фармакологічного засобу для контролю ваги», — підсумували автори.
