Нові настанови з діагностики тонзиліту: експерти пояснили, як використовувати шкалу Центора-МакАйзека

Як зазначила одна із авторів настанов, доктор Міріам Баршак з Гарвардської медичної школи в Бостоні, до цього часу в клінічній практиці не було чіткого стандарту для визначення пацієнтів, яким потрібно призначати аналіз на стрептокок.

«Це означає, що фактично тестують усіх, хто приходить із болем у горлі, тоді як деякі лікарі вдаються до суджень, що можуть бути упередженими. Це призводить або до гіпер-, або до гіпердіагностики — частіше першого, що збільшує витрати на медичний догляд», — заявила лікарка, нагадавши також про негативні сторони нераціональної терапії, які включають побічні ефекти антибіотиків та зростання мікробної резистентності.

За словами Баршак, немає жодної окремої ознаки чи навіть їхньої комбінації, які б точно вказували на стрептококову інфекцію.

«Бальні системи насправді допомагають краще ідентифікувати людей, у яких наявність стрептокока малоймовірна, а отже, малоймовірна і користь від аналізу на стрептокок та антибіотикотерапії», — пояснила спеціалістка.

Оновлені настанови спрямовані на зменшення кількості марних аналізів у пацієнтів із низьким ризиком. Баршак уточнила, що настанови рекомендують використовувати бальну систему Центора-МакАйзека в поєднанні з клінічною оцінкою.

Шкала Центора нараховує по одному балу за кожну з наступних ознак: набряк мигдалин, ексудат; лихоманка; передня шийна лімфаденопатія; відсутність катаральних явищ і кашлю. Система МакАйзека додає бал для пацієнтів віком від 3 до 14 років і віднімає один бал у тих, хто старший за 45 років.

Інтерпретація: діапазон 0 або 1 вказує на низьку ймовірність стрептококового тонзиліту та не рекомендує тестування; 2 бали – експрест-тест або посів перед лікуванням; 3-5 балів вказують на необхідність попереднього тестування або початку емпіричної терапії.

Бальні системи не застосовуються до дітей молодше 3 років. Особи з високим ризиком повинні серйозно розглядатися для тестування навіть у випадку низьких балів.