- Категорія
- Новини
Інгібітори JAK vs антагоністи TNF: що безпечніше для пацієнтів з аутоімунними розладами?
- Дата публікації
Лікарі з Італії проаналізували результати 42 порівняльних досліджень з оцінки безпеки та ефективності інгібіторів JAK й антагоністів TNF в терапії пацієнтів імуноопосередкованими запальними захворюваннями (ІОЗЗ).
У зазначених дослідженнях брали участь дорослі з такими ІОЗЗ, як ревматоїдний артрит, запальні захворювання кишечника, псоріаз, псоріатичний артрит або спондилоартропатія. Загалом до аналізу було включено да 813 881 пацієнта з ІОЗЗ (76,5% жінок), з них
- 128 705 лікувалися інгібіторами JAK (середній вік 55,7 року),
- 685 176 — антагоністами TNF (середній вік 51,5 року).
Середня тривалість спостереження становила менше ніж 2 роки.
Когортний аналіз не виявив значних відмінностей у ризику виникнення серйозних інфекцій між двома групами. Так само не відрізнялися значним чином в обох групах частота розвитку злоякісних новоутворень і значні несприятливих серцево-судинних подій (MACE). Щоправда, в певних підгрупах використання інгібіторів JAK асоціювалося з дещо вищим ризиком розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) порівняно з антагоністами TNF
У пацієнтів із ревматоїдним артритом використання інгібіторів JAK було пов’язане з 31-відсотковим підвищенням ризику ВТЕ порівняно з антагоністами TNF, тоді як у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника значної різниці в цьому показнику не відзначалося.
«Результати [дослідження] підтримують використання інгібіторів JAK за умови належного відбору пацієнтів, моніторингу та стратегій для оптимізації контролю захворювання», — резюмували автори роботи.
