Багато хвороб впливають на чоловіків і жінок різним чином – астма, паркінсонізм, хвороба Альцгеймера… Ці відмінності ще більш виражені, коли йдеться про аутоімунні розлади.
Наприклад, жінки приблизно в два з половиною рази частіше за чоловіків хворіють на розсіяний склероз і в дев’ять разів частіше — на системний вовчак.
Чому деякі хвороби частіше вражають одну стать? Щоб відповісти на ці запитання, спеціалісти Інституту імунології Ла Хойя (LJI) дослідили, як гени, статеві гормони та фактори довкілля формують імунну відповідь та те, як імунні клітини захищають певні частини організму.
Науковці визначають біологічну стать як наявність статевих хромосом XX у жінок і XY у чоловіків.
«Кожна клітина у вашому організмі містить або XX, або XY. Хромосома X містить багато генів, пов’язаних з імунітетом, і жінки мають дві копії кожної з них. Це дає їм, у певному сенсі, вдвічі більшу шансів для формування імунної відповіді», — пояснили автори роботи.
Вчені також виявили, що наявність більшої кількості генів із X-хромосом може слугувати також додатковим чинником аутоімунних розладів у жінок. Так, підвищена «доза» X-хромосом тісно пов’язана з вищим ризиком розвитку таких захворювань, як синдром Шегрена та склеродермія.
Свою роль відіграють і статеві гормони: імунні клітини також можуть реагувати на естроген і тестостерон, використовуючи їх рівень для регуляції експресії певних генів. Це означає, що одні й ті ж самі імунні клітини можуть виконувати різні функції залежно від того, чи вони «чоловічі», а чи «жіночі».
Певні фактори навколишнього середовища, такі як харчування та вплив хімікатів, можуть додавати складності до взаємодії хромосом і статевих гормонів.
В цілому, дослідження «гендерних» відмінностей у роботі імунної системи мають вирішальне значення для розробки більш ефективних ліків та для розвитку персоналізованої медицини загалом.
