Як реформувати аптечну систему України та зберегти професію фармацевта

Аптек більше, ніж фахівців

Кузьміних зазначив, що станом на сьогодні в Україні налічується понад 18 тисяч аптечних точок. Це при тому, що кількість потенційних споживачів знижується через війну — значна частина населення виїхала за кордон. Щільність аптек у розрахунку на кількість населення в Україні у два рази вища, ніж у Польщі, та втричі — ніж у Німеччині.

У нормальних умовах таке розширення мережі мало б супроводжуватися пропорційним зростанням кількості кваліфікованих кадрів. Однак відкриття нових аптек жодним чином не залежить від наявності фармацевтів у конкретному регіоні або в країні загалом.

Фармацевт ≠ продавець

Згідно з чинним законодавством, відпуск лікарських засобів дозволено лише фармацевтам або асистентам фармацевтів із відповідною освітою. Проте на практиці ці вимоги часто ігноруються — замість професійної поради покупець нерідко отримує нав’язливу рекламу.

«Фармацевт сьогодні – це людина з планом продажів. З коефіцієнтом ефективності (KPI). З інструкцією, який препарат радити, а який – ні. З бонусами за просування ВТМ (власних торгових марок) аптечної мережі, які дають вищу маржу. І це не особисте рішення фармацевта. Це системна політика більшості мережевих аптек, які тиснуть на своїх працівників грошовими бонусами та їхньою відсутністю при офіційній мінімальній зарплаті», — наголосив нардеп.

Він додав, що таким чином, роль фахівця з медичною освітою фактично зведена до ролі консультанта з продажу, що ставить під сумнів саму суть фармацевтичної професії.

Спеціальність: продаж БАДів

Кузьміних також підкреслив, що фармацевтична освіта — складний і тривалий процес, що в Україні, як і в багатьох інших країнах, триває від 5 до 7 років. Проте після завершення навчання випускники стикаються з реальністю, у якій їхня основна функція зводиться до просування «ефективних альтернатив» замість надання повноцінної фармацевтичної послуги. В умовах домінування жорстких планів продажів професійні знання часто виявляються непотрібними.

«В таких умовах все менше молоді обирає цю професію. Навіщо інвестувати роки життя у навчання, якщо все, що ти реально робитимеш, – це працюватимеш «обличчям бренду» без права власного медичного рішення?», — написав він. 

За словами нардепа, ситуацію також ускладнює рівень оплати праці. Офіційна заробітна плата фармацевта в аптеках становить близько 9 тисяч гривень на місяць, що удвічі менше за середній показник по країні. Тобто ті, хто прагне отримувати вищу оплату, змушені пристосовуватись до внутрішніх правил аптечних мереж і розраховувати на неофіційні бонуси.

«Проблема не в людях. Проблема – в моделі. В системі, яка не вимагає фаховості, бо побудована навколо прибутку, а не якості медичної допомоги. Але змінити її можна», — наголосив Кузьміних.

Шляхи вирішення кризи в аптечній сфері

Народний депутат Сергій Кузьміних вважає, що ситуація з фармацевтичною галуззю в Україні потребує негайних змін. У своєму блозі він окреслив кілька ключових напрямів, які, на його думку, мають стати основою для відновлення професійного статусу фармацевта та впорядкування аптечного ринку.

Прив’язка відкриття аптек до наявності фахівців

Кузьміних навів приклад європейських країн, де аптека не може працювати без фармацевта, а відкриття нових точок регулюється з урахуванням чисельності населення, радіусу покриття та кадрового забезпечення. Він підкреслює, що в Україні наразі відкриття аптек відбувається без таких обмежень, і наголошує, що ця ситуація має змінитись.

Запровадження єдиного реєстру фармацевтів

Депутат вважає за необхідне створити публічний реєстр фахівців, що дозволить верифікувати освіту працівників аптек. Це, за його словами, унеможливить формальне «прикріплення» одного дипломованого фахівця до кількох аптек одночасно та посилить відповідальність за порушення ліцензійних умов.

«Впровадження публічного реєстру з верифікацією дипломів дасть змогу контролювати ситуацію і стимулювати аптеки утримувати на роботі лише професійні кадри», — зазначив він.

Підтримка незалежного аптечного бізнесу

Кузьміних звертає увагу на домінування кількох великих мереж, що обмежує професійні перспективи молодих фахівців. Він вважає, що необхідно створити умови для розвитку малого аптечного бізнесу — зокрема надати можливість фахівцям ставати власниками аптек або керівниками невеликих закладів, як це реалізовано у низці країн Європи.

Збереження фаху як медичної професії

За словами Кузьміних, професія фармацевта має залишатися частиною системи охорони здоров’я, а не перетворюватися на роль продавця. Він переконаний, що держава повинна зберегти повагу до спеціальності, яка потребує багаторічного навчання і щоденної фахової відповідальності перед пацієнтами.

«Ми багато говоримо про реформу фармринку. Але не може бути ринку без фаху. Не може бути аптек без фармацевтів. Якщо ми справді хочемо повернути аптеці статус медичного закладу, то маємо повернути в неї фахівця. І зробити все, щоб професія фармацевта в Україні знову стала цінною і для суспільства, і для держави, і, що найважливіше, для самої людини, яка її обирає», — резюмував він.