Українські онкологи пояснили, що варто знати про холангіокарциному в межах проєкту «ОНКОсвідомість»

Українські онкологи пояснили, що варто знати про холангіокарциному в межах проєкту «ОНКОсвідомість»

До Всесвітнього дня обізнаності холангіокарциноми Національний інститут раку разом з Українською спілкою онкохірургів презентують цикл з 5 відеопрограм про хворобу та надають поради українцям.

Статистика свідчить, що холангіокарцинома становить близько 10% усіх злоякісних новоутворень печінки та 0,1% усіх онкологічних захворювань в Україні. Однак тривожним залишається той факт, що 70% випадків виявляються вже на 3-4 стадіях. Виживаність пацієнтів низька: лише 10% хворих, діагностованих у 2019-2021 роках, прожили понад два роки.

З метою донесення якісної та перевіреної інформації про виявлення та лікування холангіокарциноми «ДНП Національний інститут раку» разом з ГО «Українська спілка онкохірургів» та KNSKA Agency за кошти освітнього гранту, наданого ТОВ «Сервʼє Україна» розробили цикл з 5 відеопрограм про цю хворобу в межах інформаційного відеопроєкту «ОНКОсвідомість».

На YouTube каналі проєкту, починаючи з 20 лютого, кожні 2 дні пропонуються програми про холангіокарциному, щоб розповісти про неї пацієнтам, які вже хворіють, їхнім родичам, знайомим, лікарям, задля підвищення онконастороженості в суспільстві та сприянню ранній діагностиці. Також на каналі вже є попередні цикли програм про колоректальний рак та рак підшлункової залози.

Поради лікарів-онкологів

Факторами ризику холангіоцелюлярної карциноми є:

  • Наявність у людини первинного склерозуючого холангіту – найбільшого фактора ризику. Пацієнтам рекомендують щорічне МРТ або МРХПГ (магнітно-резонансна холангіопанкреатографія);
  • Хронічні захворювання печінки – цироз, гепатит В або С;
  • Аномалії жовчних шляхів – кісти або камені жовчних протоків;
  • Робота з хімічними речовинами – наприклад, вплив толуолу або вінілхлориду.

То ж лікарі радять регулярні обстеження для груп ризику. Через складність ранньої діагностики хвороби через неспецифічні симптоми лікарі рекомендують такі підходи для виявлення на ранніх стадіях:

  • Біохімічні аналізи крові
  • Візуальна діагностика: рекомендовано відвідувати сімейного лікаря та проходити УЗД органів черевної порожнини раз на рік;
  • Магнітно-резонансна холангіопанкреатографія (МРХПГ) або компʼютерна томографія
  • (КТ) з контрастним підсиленням – найбільш точні методи візуальної діагностики, проте про їх необхідність краще запитати у лікаря.

Необхідно звертати увагу на симптоми:

  • Швидка втомлюваність, постійна слабкість;
  • Нудота, болі або дискомфорт у животі;
  • Пожовтіння шкіри та склер;
  • Потемніння сечі та/або білий колір калу.

Якщо ви помітили у себе або у своїх близьких підозрілі симптоми, не відкладайте консультацію лікаря.