Як українські аптеки із закладів охорони здоров’я перетворюються на супермаркети

Замість фармацевтів чи асистентів фармацевтів, що мають відповідну освіту за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», відпуск ліків нерідко здійснюють фахівці без відповідної освіти, які мають виконувати поставлені плани продажів, що не має нічого спільного з такими поняттями як «протокол фармацевта» чи «фармацевтична опіка». На цьому неодноразово наголошували й представники влади, які мають намір законодавчо врегулювати аптечну діяльність в Україні.

У світлі поновлення планових перевірок аптечних закладів з боку уповноважених осіб Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) варто нагадати, що проводитимуться, в тому числі перевірки за дотриманням суб’єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (Ліцензійні умови). Контролюючий орган може звертати увагу на такі аспекти як відповідність встановленим вимогам аптечних вивісок, кваліфікації персоналу, електронної торгівлі ліками, забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм та ін.

Електронна торгівля ліками. Як розпізнати легальну інтернет-аптеку?

Безліч сучасних можливостей та технологій продовжують сприяти популярності онлайн-сегмента: у 2023 році частота онлайн-замовлень збільшилась на 12%. За даними дослідження «Делойт», найчастіше в інтернеті українці купують електроніку та побутову техніку (26%), косметику та парфумерію (19%), а також одяг та взуття (17%).

Аптеки не стали виключенням і на рівні з офлайн-аптеками надають можливість українцям замовити та придбати ліки онлайн. І не лише ліки. Але головним для легальних інтернет-аптек лишається забезпечення гарантії надання якісних та безпечних лікарських засобів на фоні того, що в мережі інтернет можна легко придбати фальсифіковані чи контрафактні ліки, які продають особи без необхідних ліцензій та сертифікатів якості.

Законом України «Про лікарські засоби» та ліцензійними умовами щодо обігу лікарських засобів врегульовано інтернет-торгівлю ліками й встановлено вимоги до господарської діяльності з електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Ліцензіати, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі ліками через мережу інтернет, повинні виконувати ряд вимог, аби їх вебсайт можна було ідентифікувати саме як легальний.

Законом України «Про лікарські засоби» визначено, що веб-сайт повинен містити:

• інформацію про контактні дані органу ліцензування, органів державного контролю якості лікарських засобів;
• логотип з гіперпосиланням, що відображається на кожній сторінці вебсайту та переводить споживача на сторінку Переліку суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами;
• опцію надання консультації фармацевта (за потреби) під час замовлення лікарського засобу через вебсайт аптечного закладу;
• вартість доставки лікарського засобу.

Наказом МОЗ від 13 грудня 2021 р. № 2776 врегульовано питання здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами та затверджено Порядок ведення Переліку суб’єктів господарювання, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами; зображення, опис та порядок використання логотипа для ідентифікації ліцензіатів, що мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Встановлені вимоги є доволі зрозумілими та простими з точки зору їх реалізації суб’єктами господарювання при здійсненні електронної торгівлі ліками.

Натомість проведений моніторинг сайтів відомих аптечних мереж показує зворотне. Деякі вебсайти не містять необхідний логотип, контактні дані контролюючих органів, інформацію про ліки, заборонені до доставки, умови повернення лікарських засобів неналежної якості та іншу інформацію, яку повинен містити вебсайт ліцензіата. Окремі аптечні мережі в якості електронного ресурсу реалізації ліків використовують створені ними медичні інформаційні системи (МІС). Ліцензійні умови дозволяють додатково використовувати МІС для отримання замовлень на ліки від користувачів такої системи. Але це не виключає обов’язкову наявність у ліцензіата вебсайту. Проаналізовані сайти інтернет-аптек, або як деякі себе ідентифікують, онлайн-супермаркети – це, по суті, маркетплейси, де розміщено пропозиції «аптек-партнерів», якими виступають різні ТОВки чи ФОПи під одним брендом аптечної мережі.

Відтак, враховуючи, що різні аптечні мережі оформлюють свої сайти без уніфікації до встановлених правил, споживачам важко ідентифікувати такі сайти як легальні. У чому складність розмістити всю необхідну інформацію на сайтах інтернет-аптек і виконати вимоги Ліцензійних умов замість того, щоб вигадувати схеми для обходу простих правил — питання відкрите. Але саме легальні аптеки мають бути зацікавлені у тому, щоб споживач зміг розрізнити їх від нелегальних продавців, оскільки мова йде про збереження репутації та підвищення лояльності з боку покупців.

Ще один важливий момент: послугами інтернет-купівлі можна скористатись в аптечних закладах, що внесені в Перелік суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Відповідальним органом за ведення такого переліку визначено Держлікслужбу, яка забезпечує безперервний та безоплатний доступ до Переліку на своєму офіційному сайті. Але споживачі нарікають, що не зможуть швидко й легко перевірити легальність тієї чи іншої інтернет-аптеки, що створює ризики придбання неякісних ліків, чи ліків невідомого походження.

Моніторинг сайтів великих аптечних мереж також показав наявність широкого асортименту товарів, які можна придбати в інтернет-аптеках. Але, чи відповідає вимогам законодавства онлайн-продаж аптеками таких товарів як, наприклад, ласти чи маска для плавання, розкладні туристичні стільці, мийні засоби для посуду тощо?

Міністерством охорони здоров’я України визначено з 20 позицій перелік товарів, які мають право продавати аптечні заклади (наказ МОЗ від 6 липня 2012 р. № 498). Ані товарів для спорту і туризму, чи господарчих товарів цей перелік не містить. Неодноразово, надаючи роз’яснення суб’єктам господарювання щодо супутніх товарів, які можуть продаватися в аптечних закладах, територіальні органи Держлікслужби звертали увагу на те, що «до Переліку товарів не включено п’явки медичні, предмети для лазні, шоколад, кава, чай, заколки для волосся, іграшкові машинки тощо».

Аптека – заклад охорони здоров’я, чи магазин?

У світлі останніх тенденцій питання лишається відкритим і багатокомпонентним, враховуючи такі аспекти як якість фармацевтичної освіти, престиж професії, оплата праці, чинне профільне законодавство, довготривалий мораторій на перевірки, неконтрольований маркетинг, бізнес-складова тощо.

Чи вдасться навести лад в аптечному ритейлі за рахунок поновлення перевірок суб’єктів господарювання? Можливо, точково й тимчасово. Але для системних змін потрібні стратегічні рішення влади, попередньо узгоджені з гравцями ринку та професійною спільнотою, аби аптечні заклади були закладами охорони здоров’я не номінально, а фактично.