Патова ситуація на фармринку виникла через його монополізацію та відсутність належного держрегулювання – ЗМІ

Патова ситуація на фармринку виникла через його монополізацію та відсутність належного держрегулювання – ЗМІ

Понад 90% ринку контролюють два дистрибутори, які диктують свої умови виробникам, аптекам і державі. Своєю чергою відбувається монополізація ринку великими аптечними мережами, які вдаються до маркетингових хитрощів. Їх діяльність аналізує Тelegraf.

За даними Forbes, станом на початок 2024 р. в Україні працювало близько 18 000 аптек. Відтак було б логічно вважати, що доставкою ліків для них займаються десятки дистрибуторів. Але насправді понад 90% ринку фармацевтичної дистрибуції нині контролюється лише двома компаніями – «БаДМ» та «Оптіма-Фарм, ЛТД». Це видається нелогічним хоча б з точки зору того, що дві компанії не здатні вчасно довозити медикаменти до віддалених населених пунктів – і це становить ризик для життя та здоров’я людей.

«У 2023 році кожен з них тримав близько 43% ринку. У 2024 році, за даними моїх джерел, вони вдвох контролюють вже 91%. Отже, їхня сила зростає. Решта операторів розділяють між собою крихти», — повідомив блогер, ексредактор «Економічної правди» Сергій Лямець.

Відсутність конкуренції сприяла тому, що за останні три роки згадані дистрибутори різко збільшили середній розмір своїх націнок на ліки: з 4,5% у 2021 р. до 12% у 2024 р., внаслідок чого значно збільшився їх прибуток. Тelegraf наводить такі дані: дохід БаДМ: у 2021 р. – 51,2 млрд грн; у 2023 р. – 57,6 млрд грн, дохід «Оптіма-Фарм, ЛТД»: у 2021 р. – 46,3 млрд грн; у 2023 р. – 56,7 млрд грн й прогнозує, що за підсумками 2024 року їх доходи будуть ще більшими.

Також видання оприлюднило власників цих компаній-посередників. Власником «Оптіми» є Андрій Губський, брат депутата Богдана Губського. Засновником компанії «БаДМ», за твердженням «Наші гроші», є кіпрський офшор «Ліорко Інвестментс Лімітид», а кінцевими бенефіціарами значаться Олександр Дитятковський, а також Олександр та Ігор Суходольські.

Наразі найбільше, що загрожує власникам – штрафи від АМКУ, який у червні 2024 року розпочав розгляд справи проти двох монополістів за те, що вони узгодили між собою подібні ціни на «Спазмалгон» та «Евказолін аква».

Штрафи за це можуть бути серйозними: 5,4 млрд грн для «Оптіми» і 6 млрд грн для «БаДМу». Тож кінцеві бенефіціари терміново виплатили дивіденди: «Оптіма» 2,9 млрд грн, БаДМ – 2,3 млрд грн. Імовірно, це зроблено з метою зменшення активів компаній перед потенційними штрафами. Крім того, оскільки частина власників перебувають за кордоном, то можна припустити, що частина цих коштів (дивідендів) теж будуть виведені з України.

Але навіть мільярдні штрафи-покарання не врегулюють галузь. Оскільки така дуополія породжує цілу низку супутніх проблем для держави та споживачів ліків. Зокрема, у вигляді можливого обмеження асортименту ліків, оскільки лише дві компанії вирішують, які препарати будуть доступними для споживачів. Також є великий ризик перебоїв у постачанні ліків у разі ймовірного форс-мажору однієї з двох компаній. Відсутність конкуренції не стимулює й покращення логістики, що призводить до затримок у постачанні ліків, особливо у віддалені регіони.

Наразі у першому читанні проголосовано урядовий законопроєкт №11493, який може стати основою для зниження цін в аптеках та боротьби з монополіями. В експертному середовищі обговорюється правка, яка обмежить закупівлю одного препарату в одного вітчизняного виробника ліків лише 20% обсягу від його повного виробництва.

«Раніше «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» скуповували усі вироблені ліки за прямими контрактами, а потім перепродавали їх аптекам та державі, диктуючи свої ціни. Тепер вони зможуть скупити лише 40% вироблених ліків, а щодо решти 60% відбудеться конкурентна боротьба. Цифра 20% відповідає міжнародним стандартам. У європейській практиці компанії з ринковою часткою понад 20% знаходяться під особливою увагою антимонопольних органів», — пояснив блогер, ексредактор «Економічної правди» Сергій Лямець.

Не менше ризиків й від концентрації аптечного ринку в руках кількох найбільших аптечних мереж. За даними Forbes, майже 60% роздрібної торгівлі ліків контролюють: АНЦ (власники — бізнесмени Констянтин Пучин, Андрій Ахтирський та Артур Кадушкін), «Подорожник» (власник – бізнесмен Олександр Федечко), «9-1-1» (власники – Ашот Данієлян та його син Сергій), «Бажаємо здоров’я» (компанія «Сіріус-95», засновники бізнесмени Ігор Пустовіт, Андрій Варченко та Олександр Кощей та «Аптека Доброго Дня» (власник – Ігор Червоненко, брат політика Євгена Червоненка).

В Україні стрімко відкриваються нові аптеки, що може імпонувати споживачу як ілюзія широкого вибору між точками продажу ліків, що розміщені зовсім поруч. Однак така кількість насправді не сприяє зменшенню цін, вони невпинно зростають.

Багато країн ЄС не допускають монополізації ринку аптечними мережами. У Німеччині власникам аптек (які, до речі, мають бути фармацевтами за освітою) дозволено володіти максимум 4 аптеками, натомість в Україні власники найбільших мереж мають більше ніж 1500-1700 аптек, що дозволяє їм диктувати свої правила.

Також українське законодавство не обмежує власників аптек у маніпуляціях з маркетинговими договорами, коли аптеки отримують винагороди за просування певних препаратів, незалежно від їх медичної доцільності. «Українські новини», проаналізували наслідки маркетингових договорів на прикладі одного з популярних гепатопротекторів іноземного виробництва.

Наприклад, у різних аптеках ці таблетки коштують від 1209 грн до 2670 грн. Контролю за роздрібною націнкою немає. В результаті один споживач змушений купувати той самий препарат вдвічі дорожче, ніж інший.

«Маркетингові договори створюють дискримінацію на ринку. Аптеки отримують знижки залежно від обсягів продажів або умов договорів, що ускладнює конкуренцію для менших гравців. Крім того, незрозуміло, чому знижка у 30% не надається напряму дистриб’юторам, які могли б забезпечити однакові умови для всіх аптек та споживачів. Це доводить, що механізм маркетингових договорів спрямований на посилення позицій великих аптечних мереж, а не на користь кінцевих споживачів», — йдеться в аналізі.

До речі, у США заборонено фінансове стимулювання аптек для просування певних брендів. У Німеччині та Великій Британії діють суворі обмеження на комерційні угоди між аптеками та виробниками.

На тлі відсутності повноцінного державного регулювання ринку за це платять кінцеві споживачі, які щороку переплачують мільярди гривень, адже ціни на ліки значно вищі, ніж в країнах ЄС, де рівень достатку населення в рази більший. Тelegraf наводить приклад: у Польщі упаковка Німесилу коштує 185 гривень, в Україні – від 400 до 500 грн.

Якщо нічого не змінювати, то ціни на ліки й надалі безконтрольно зростатимуть – такими є реалії нинішнього стану фармринку. Тож ситуація потребує термінового вирішення на рівні Уряду та Верховної Ради. Що пропонується?

Рішенням для України мав би стати суворий контроль держави над прозорістю угод між виробниками, дистриб’юторами та аптеками, пише Тelegraf. В ідеалі має бути запроваджена заборона на маркетингові договори. За умови правильного підходу це дозволить запровадити прозорі механізми ціноутворення. Також необхідно зменшити монополізацію ринку; забезпечити прозорість, в тому числі через запровадження обов’язкових реєстрів власників аптечних мереж; стимулювати конкуренцію, в тому числі знизити бар’єри для входу нових гравців на ринок фармацевтичної дистрибуції; захистити споживачів шляхом регулювання цін та заборони маніпуляцій через маркетингові угоди; підвищити доступність ліків, в тому числі через розвиток аптечних мереж у віддалених регіонах. У всіх своїх рішеннях держава має керуватися виключно інтересами споживачів, на плечі яких в умовах війни лягають ще й непомірні витрати на ліки.