Європейський суд має вирішити кризу прозорості під час чергового етапу Pfizergate

Європейський суд має вирішити кризу прозорості під час чергового етапу Pfizergate

Справа також матиме далекосяжні наслідки для того, як фон дер Ляєн збирається керувати ЄС під час свого другого терміну.

Останньої п’ятниці Європейський суд розпочав слухання у справі, порушеній газетою New York Times проти Єврокомісії: медіа обурила відмову оприлюднити смс-переписку між Урсулою фон дер Ляєн і генеральним директором Pfizer Альбертом Бурлою, в якій йшлося про багатомільярдні контракти на ковідну вакцину.

Як зазначає Euobserver, ця справа виходить далеко за рамки закупівлі вакцин – йдеться про ширшу практику ЄК, що приховує доступ до публічної інформації.

Доступ до документів у ЄС регулюється Регламентом 1049/2001. Та цей наріжний камінь прозорості ЄС стикається з постійними перепонами у впровадженні, оскільки інституціям ЄС дуже легко просто нехтувати своїми обов’язками. У справі «Pfizergate» ЄК зайняла зручну для себе позицію – мовляв, запитуваних [The New York Times] повідомлень не існує, не надаючи при цьому жодних доказів — і явно порушуючи своїм обов’язком вказувати причини під час відмови у запиті на доступ», — пояснює Euobserver.

Видання вважає, що якби суд – єдина в ЄС установа, яка має повноваження притягувати Єврокомісію до відповідальності – став на бік New York Times, це створило б потужний прецедент, змусивши ЄК оприлюднити запитувану інформацію. Ну а це, у свою чергу, може змінити весь ландшафт прозорості в ЄС.

Наразі Європейський суд отримав унікальну можливість встановити новий принцип, відповідно до якого всі форми спілкування, включно з тими, що здійснюються на приватних каналах, таких як WhatsApp і Signal, визнаються частиною загальнодоступної інформації і підлягають запитам на доступ.

Прецедент уже існує: у 2021 році британське Управління Уповноваженого з питань інформації оновило вказівки, згідно яким всі комунікації в приватних каналах підлягають запитам для публічного оприлюднення. У Великій Британії видалення або приховування такої інформації є кримінальним злочином для державних службовців.

«У той час, коли довіра до інституцій ЄС така крихка, підтримання культури секретності ризикує розпалити суспільний цинізм і антиєвропейські настрої як у державах-членах ЄС, так і в країнах-кандидатах, не в останню чергу в Молдові та Грузії», — попереджає Euobserver.