Європейська прокуратура ретельно вивчить стосунки між Урсулою фон дер Ляєн з генеральним директором Pfizer Альбертом Бурлою.
Європейська преса охрестила цю справу, яка об’єднує масив різних юридичних, політичних і фінансових аспектів, «Файзергейтом» — Pfizergate.
Слідчі Європейської прокуратури перейняли від бельгійських колег розслідування ймовірного кримінального правопорушення, скоєного під час укладання угоди між американським фармгігантом і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.
У юридичних документах, з якими ознайомилися журналісти видання POLITICO, ведеться мова про «втручання у державні функції, знищення SMS, корупцію та конфлікт інтересів» з боку голови Єврокомісії – всі ці правопорушення могли бути вчинені у 2021 році в рамках укладання дорговартісного контракту з Pfizer.
Як пише POLITICO, величезна кількість закуплених у Pfizer ковідних вакцин викликала здивування. Так, видання повідомляло, що непотрібні дози можна було оцінити як мінімум на 4 мільярди євро. Контракт з Pfizer відтоді переглянули.
Видання зазначає, що зараз потенційні кримінальні правопорушення тільки розслідуються і звинувачень у цій справі ще нікому не висунули.
Запуск розслідування
У самому початку хвилю підняло видання The New York Times, яке офіційним запитом на доступ до документів затребувало розкрити зміст переписки. Йому відмовили. Фон дер Ляєн уникала відповідей на запитання щодо стосунків з Pfizer. ЄК і досі відмовляється розкривати зміст текстових повідомлень або навіть підтвердити їх існування.
Ну а бельгійське розслідування, описане POLITICO, було відкрито судом у Льєжі. Його ініціювала скарга, подана місцевим лобістом Фредеріком Балданом 5 квітня 2023 року.
Скарга Балдана ґрунтувалася на обміні текстовими повідомленнями між фон дер Ляєн і босом Pfizer Альбертом Бурлою – сторони активно переписувалися напередодні укладання угоди про закупку гігантської кількості ковідних вакцин.
У цій справі Балдана представляє той самий адвокат, який представляє французьку вакциноскептичну групу Bon Sens. Остання висунула власні правові претензії у зв’язку з Pfizergate.
Пізніше до позову Балдена приєдналися уряди Угорщини та Польщі, хоча після перемоги Туска поляки запустили процес відкликання скарги.
Цікаво, що Pfizer також подала до суду на Угорщину та Польщу — через відсутність платежів за ковідні вакцини після припинення поставок, посилаючись на надлишок пропозиції та фінансову напругу, спричиненою війною в Україні.
