Аніфролумаб запобігає пошкодженню органів у пацієнтів із системним червоним вовчаком

Аніфролумаб запобігає пошкодженню органів у пацієнтів із системним червоним вовчаком

За даними японських фахівців, це антитіло зменшує активність захворювання та дозволяє знизити дозу глюкокортикоїдів, а також демонструє високий рівень утримання на препараті у пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ).

Стандартне лікування СЧВ включає глюкокортикоїди (ГК) та імунодепресанти з кінцевою метою досягнення LLDAS (Lupus Low Disease Activity State) — стану низької активності вовчака (з низькою вірогідністю несприйнятливого результату). Попри досягнення фармакологів, лікування СЧВ часто призводить до індукованого ліками пошкодження органів.

Аби покращити рівень безпеки терапії СЧВ, японські вчені вирішили дослідити відносно новий терапевтичний засіб аніфролумаб.

Аніфролумаб — гуманізоване моноклональне антитіло, що звʼязує субодиницю 1 інтерферонового рецептора типу I (IFNAR1), і тим самим, на відміну від селективних антитіл проти інтерферону альфа (IFN-α), блокує всі інтерферони I типу. Ця блокада більш ефективно пригнічує запально-аутоімунні процеси, оскільки у більшості пацієнтів із вовчаком відзначається посилена експресія регулюючих інтерферони I типу генів, й це безпосередньо корелює з активністю захворювання.

Автори нової роботи оцінювали аніфролумаб у підтримуючій терапії СЧВ (у вигляді в\в інфузій 300 мг кожні 4 тижні), зокрема серед пацієнтів, які не змогли досягти LLDAS або страждали від загострень після досягнення LLDAS.

Загалом у ретроспективне обсерваційне дослідження було включено 45 пацієнтів (середній вік – 45 років; більшість застосовувала гідроксихлорохін), у тому числі

  • 14, яким не вдалося досягти LLDAS,
  • 27 пацієнтів, у яких спостерігалися незначні загострення,
  • і 4, які досягли ремісії та змогли знизити дозу ГК.

На початковому етапі ураження органів спостерігалося переважно в суглобах, шкірі та кістковому мозку (цитопенія).

Безпеку аніфролумабу досліджували до 26 тижня, а його ефективність оцінювали до 12 тижня після. Крім того, безпеку та ефективність аніфолумабу порівнювали з групою стандартного лікування (у пацієнтів, що досягли LLDAS з незначними загостреннями, не починаючи прийом аніфолумабу).

Як з’ясували дослідники, у пацієнтів із незначними загостреннями активність захворювання можна покращити, розпочавши лише терапію аніфролумабом без збільшення дози ГК. Вони також відзначили високий показник утримання на препараті: за 26 тижнів спостереження з 39 пацієнтів лише чотири припинили лікування – три пацієнти через неадекватну реакцію, один через алергію.

«У пацієнтів із незначними загостреннями перебіг захворювання можна покращити, розпочавши терапію лише аніфролумабом без збільшення дози ГК», — дійшли висновку автори роботи.