Визначено маркер резистентності тричі негативного РМЗ

При стандартному лікуванні ТНРМЗ потрібні кілька хіміотерапевтичних препаратів, які, на жаль, часто не можуть допомогти пацієнтові.

Неоадʼювантна хіміотерапія – стандарт лікування багатьох випадків ТНРМЗ. Хоча вона ефективна у деяких пацієнтів, приблизно у половини пухлин розвивається резистентність до ліків. Дослідники посилено працюють над подоланням цієї проблеми, і нове відкриття американських експертів, які визначили біомаркери ТНРМЗ, повʼязані зі стійкістю до хіміотерапевтичного лікування, наблизить їх до її вирішення.

Автори нового дослідження отримали повні молекулярні портрети пухлин, що реагують на хіміотерапевтичне лікування, порівняно з резистентними до «хімії».

Для аналізу біоптатів пухлини, взятих від пацієнтів з ТНРМЗ до початку терапії комбінацією карбоплатину та доцетакселу, дослідницька група використовувала інноваційний аналітичний підхід, відомий як «мікромасштабна протеогеноміка».

Вони поєднали дані ДНК- та РНК-секвенування з даними протеомного та фосфопротеомного аналізу на основі мас-спектрометрії, завдяки чому отримали повні молекулярні портрети пухлин.

Так авторам вдалося визначити, що зі стійкістю до хіміотерапії корелювала делеція на хромосомі 19, розташована в області 19q13.31-33. На цій ділянці знаходяться гени LIG1, POLD1 та XRCC1.

З усіх генів, порушених делецією, найбільш стійка репресія, як лише на рівні мРНК, і лише на рівні білка, спостерігалася в гена ДНК-лигазы LIG1. Втрата експресії та/або делеція LIG1 була повʼязана з вибірковою стійкістю до карбоплатину та поганим прогнозом.

Як зазначили автори, ця делеція має ширше клінічне значення – втрата експресії LIG1 також була повʼязана з поганим прогнозом за інших типів раку.