Журналістка, редакторка
Алергія — це складна система реакцій, і сучасні методи, такі як молекулярна діагностика, допомагають зробити лікування точним і безпечним. Але як раціонально її використовувати?
Про це The Pharma Media говорить сьогодні з лікарем-алергологом вищої категорії, кандидатом медичних наук, завідувачкою Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів ДУ «Інститут отоларингології імені проф. А.І.Коломійченка НАМН України» Людмилою Валеріївною ЗАБРОДСЬКОЮ.
Що це за метод, чим відрізняється від звичних алергопроб, чи використовується паралельно з ними або лише в окремих випадках?
- Це сучасний метод діагностики алергії, який дозволяє визначити не просто джерело алергії, наприклад, пилок чи харчовий продукт, а й конкретні білки (молекули), які викликають реакцію. Це значно точніше, ніж класичні алергопроби або загальні IgE-тести. Тобто це «глибше» дослідження.
Наприклад, якщо у людини є алергія на певний харчовий продукт, молекулярна діагностика покаже, чи це справді небезпечна форма, яка може викликати анафілаксію, чи лише легка реакція через перехресну алергію з пилком.
Під час молекулярної алергодіагностики в крові визначають IgE-антитіла до окремих алергенних молекул. Її ще називають «паспортом алергіка», бо це комплексний аналіз щодо великої кількості алергенів – до 300 алергенних молекул.
Отже, молекулярна алергодіагностика допомагає лікареві зрозуміти:
- чи це істинна алергія,
- чи це перехресна реакція,
- чи є ризик анафілаксії.
За допомогою молекулярної алергодіагностики ми можемо визначити не лише саму алергію на арахіс, наприклад, а й те, який конкретно білок викликає цю алергічну реакцію: Ara h 2 (пов’язаний з важкими реакціями) або Ara h 8 (часто викликає лише легкі симптоми через перехресну реакцію з пилком берези).
Тому цей метод належить до третього рівня діагностики:
- перший – це прік-тести;
- другий – алергопанелі;
- третій – молекулярна алергодіагностика.
Своїм пацієнтам я завжди пояснюю, що потрібно виконати два незалежних обстеження – алерготестування та молекулярну діагностику чи інгаляційну панель (імуноблотинг).
Чим це допомагає лікарю в лікуванні?
- Це ключ до персоналізованої медицини. Адже лікар може за допомогою цього діагностичного методу точніше оцінити ризики, визначити, чи справді потрібно уникати певного продукту, підібрати правильну імунотерапію та уникнути зайвих обмежень у житті пацієнта. А це дуже важливо, бо лікувати пацієнта з алергією без його прихильності до лікування – дуже складно.
Кому показана молекулярна алергодіагностика?
- Цей метод потрібно використовувати у складних випадках коли:
- алергія складна або незрозуміла (маємо багато позитивних тестів, але незрозуміло, який алерген головний, або коли результати тестів суперечливі);
- є важкі алергічних реакції, анафілаксія, сильні реакції на їжу;
- харчові алергії (особливо на арахіс, горіхи, молоко, яйця, пшеницю, рибу, морепродукти);
- при перехресних алергіях (пилок берези ↔ яблуко, горіхи, морква);
- перед початком алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), щоб визначитися, чи буде вона ефективною;
- у дітей (щоб оцінити ризик тяжких реакцій).
Наприклад, коли у пацієнта одночасно є алергічний риніт та дерматологічні проблеми, ми повинні виключити перехресні реакції та визначитися зі ступенем алергізації.
Тож, молекулярна алергодіагностика може бути призначена при бронхіальній астмі, алергічному риніті, атопічному дерматиті, харчовій алергії та анафілаксії.
Чи доступний метод в Україні?
- Так, цілком. Його виконують майже всі лабораторії. Це – не проблема. Молекулярна алергодіагностика доступна, як на окремі молекули, так і на комплексні показники.
Проте її інформативність часто виправдовує витрати, особливо якщо йдеться про безпеку пацієнта. Наприклад, в алергені кота є білки, які сприяють бронхіальній астмі або демонструють високу вирогідність алергії до всіх ссавців.
Як проходить обстеження, чи потрібна якась підготовка?
- Це аналіз венозної крові. Процедура дуже проста: беруть венозну кров → у лабораторії визначають IgE до окремих молекул алергенів → лікар аналізує профіль сенсибілізації.
Існують два основні формати:
1. Панельні тести (ALEX3, ISAC), що можуть визначати 300+ алергенних компонентів одночасно.
2. Тести на конкретні молекули – коли підозрюють конкретний алерген.
Зазвичай спеціальної підготовки не потрібно, однак є певні рекомендації:
- бажано здавати кров натще або через 3–4 години після їди;
— антигістамінні препарати можна не скасовувати (на результат це не вплине);
— перед аналізом бажано уникати інтенсивних фізичних навантажень та алкоголю.
Які переваги методу?
- Що ж, він не дарма належить до діагностики вищого рівня, адже вирізняється високою точністю, дає змогу відрізнити справжню алергію від перехресної, оцінити ризик тяжких реакцій, допомагає підібрати імунотерапію, його можна робити у будь-якому віці (починаючи з 6 місяців) й він не залежить від стану шкіри (на відміну від шкірних тестів).
Резюме
Отже, молекулярна алергодіагностика – це найточніший лабораторний метод визначення алергії, який аналізує реакцію імунної системи на окремі білки алергенів, що дозволяє точніше оцінити ризики й підібрати лікування.
Але далеко не в усіх випадках він потрібен. Це має визначити лікар. Також важливо розуміти, що молекулярна алергодіагностика не встановлює діагноз сама по собі, результати повинен інтерпретувати алерголог, враховуючи симптоми, анамнез та інші показники.
