Алергічний риніт став складнішим: чому?

Що в цьому контексті відбувається з респіраторною алергією, читачам ThePharmaMedia розповіла лікар-алерголог, отоларинголог, д.мед.н., професор, Заслужений лікар України, член Європейського респіратоного товариства та Європейської асоціації астми та алергії, провідний науковий співробітник клініки алергології та імунології AirDOC Інна Володимирівна ГОГУНСЬКА.

Алергічний риніт – відносно «легке» сезонне захворювання для лікаря?

- Справді, тривалий час так і вважалося. Проте останні десятиліття клініцисти дедалі частіше стикаються з іншим сценарієм: тяжчим перебігом, полісенсибілізацією, поєднанням з бронхіальною астмою, алергічним кон’юнктивітом, хронічним риносинуситом та назальним поліпозом.

При цьому сучасні епідеміологічні дані не втішають: алергічні хвороби стали нині однією з найпоширеніших неінфекційних патологій у світі, а алергічний риніт є важливою частиною цієї глобальної тенденції.

За оцінками міжнародних досліджень та рекомендацій ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma), поширеність алергічного риніту у світі коливається від 20 до 40% серед дорослого населення. Водночас зростає не лише кількість пацієнтів, а й складність клінічних проявів. Для практичного лікаря це означає, що алергічний риніт дедалі рідше є ізольованою проблемою і частіше входить до спектра хронічних запальних захворювань дихальних шляхів.

Спадковість і взаємодія з довкіллям

Чим обумовлені такі зміни, що слід брати до уваги сучасному лікарю?

- Генетична схильність до атопії залишається одним з ключових факторів ризику. Відомо, що наявність алергічних захворювань у батьків суттєво підвищує ймовірність їх розвитку у дітей. Проте генетика пояснює лише частину зростання поширеності алергії.

Сьогодні дослідження демонструють, що вирішальну роль відіграє взаємодія спадкових механізмів із факторами довкілля. Урбанізація, зміни харчування, зниження біорізноманіття, зростання забруднення повітря та зміни мікробіому людини формують умови для підвищення сенсибілізації населення. У результаті алергічні реакції дедалі частіше виникають навіть у людей, які раніше не мали атопічного анамнезу.

Тобто забруднене довкілля є ключовим фактором, що викликає та ускладнює перебіг алергії?

- Так, одним із найважливіших чинників, що впливають на перебіг алергічних респіраторних захворювань, є забруднення повітря. Дрібнодисперсні частинки (PM2.5 і PM10), оксиди азоту, озон та інші полютанти здатні безпосередньо ушкоджувати епітеліальний бар’єр слизової оболонки дихальних шляхів.

Частинки PM2.5 (дрібний пил, що знаходиться у повітрі) можуть проникати глибоко в легені та навіть у системний кровотік, спричиняючи оксидативний стрес і хронічне запалення.

Частинки PM10 (пил, сажа, дим, солі тощо) переважно осідають на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, стимулюючи гіперсекрецію слизу та набряк.

За даними досліджень останніх років, тривала експозиція до таких частинок асоціюється зі збільшенням ризику алергічного риніту приблизно на 14–25%.

Забруднення повітря також здатне модифікувати самі алергени. Під впливом озону та оксидів азоту білкові компоненти пилку змінюють свою структуру і можуть набувати більшого алергенного потенціалу. Таким чином полютанти не лише подразнюють слизову оболонку, а й підсилюють імунну відповідь на алергени.

Чи впливають кліматичні зміни на оновлення алергенної експозиції?

- Безумовно, адже зміна клімату істотно впливає на структуру та тривалість сезонів пилкування. Підвищення температури та зростання концентрації CO₂ у повітрі призводять до збільшення продукції пилку багатьма рослинами. Одночасно подовжуються періоди цвітіння, а ареали деяких видів розширюються.

Особливо актуальною для Центральної та Східної Європи залишається проблема амброзії. Ця рослина продукує значну кількість високоалергенного пилку, а її поширення в останні десятиліття істотно збільшилося. Подібні тенденції спостерігаються і для інших алергенних рослин — зокрема берези та злакових трав.

Крім пилку, зростає роль пліснявих грибів. Підвищення температури та вологості сприяє збільшенню концентрації спор у повітрі, що також може погіршувати перебіг алергічних захворювань.

Український контекст

Які додаткові екологічні виклики маємо через війну?

- На жаль, для України питання впливу довкілля на респіраторне здоров’я має додаткове значення. Війна супроводжується масштабним забрудненням повітря та ґрунтів, пожежами, руйнуванням промислових об’єктів та інфраструктури. Усе це може призводити до збільшення концентрації полютантів у повітрі.

Крім того, значні території залишаються покинутими або замінованими, що ускладнює контроль за поширенням бур’янів, зокрема амброзії. У таких умовах змінюється рослинний покрив і формується новий алергенний ландшафт.

Хоча системні епідеміологічні дані для України ще обмежені, клінічні спостереження свідчать про збільшення кількості пацієнтів з тяжчими формами алергічних респіраторних захворювань.

Чи часто діагностують кашльовий варіант астми сьогодні?

- Сучасна концепція «єдиних дихальних шляхів» розглядає алергічний риніт і бронхіальну астму як взаємопов’язані прояви одного запального процесу. Недостатній контроль запалення у верхніх дихальних шляхах може сприяти розвитку або загостренню астми.

Саме тому кашльовий варіант астми діагностується дедалі частіше. Адже це форма захворювання, при якій основним симптомом є хронічний кашель без типової бронхообструкції. Полютанти, алергени та хронічне запалення слизової оболонки можуть підвищувати гіперреактивність дихальних шляхів і сприяти розвитку таких форм астми.

Яку роль відведено мікробіому та антибіотикотерапії?

- Останніми роками роль мікробіому у формуванні імунної відповіді привертає значну увагу серед спеціалістів. Порушення мікробного балансу, зокрема внаслідок частого або необґрунтованого застосування антибіотиків, може впливати на регуляцію імунної системи.

Деякі дослідження демонструють асоціацію між змінами мікробіому та підвищеним ризиком алергічних захворювань, включно з алергічним ринітом і астмою. Хоча механізми цієї взаємодії продовжують вивчатися, для клінічної практики важливим висновком є необхідність раціонального використання антибактеріальної терапії.

Які форми респіраторної алергії, окрім сезонного риніту, додають сьогодні клінічного значення?

- Окрім сезонних форм, зростає значення цілорічного алергічного риніту. Його найчастіше пов’язують із сенсибілізацією до кліщів домашнього пилу, епідермальних алергенів тварин і пліснявих грибів.

Зміни житлових умов, щільніша забудова, недостатня вентиляція приміщень і підвищена вологість можуть створювати сприятливі умови для цих алергенів. У результаті симптоми риніту стають постійними і значно впливають на якість життя пацієнтів.

Сучасні підходи до лікування

Як лікувати алергічний риніт сьогодні, на що звернути увагу?

- Згідно з рекомендаціями ARIA, основними цілями терапії є контроль симптомів, профілактика ускладнень і підтримання високої якості життя пацієнтів.

Базою фармакотерапії залишаються інтраназальні кортикостероїди та антигістамінні препарати другого покоління.

Інтраназальні кортикостероїди мають найвищу ефективність щодо контролю закладеності носа, ринореї та чхання.

Антигістамінні препарати другого покоління застосовують для зменшення алергічних симптомів з мінімальним ризиком седативних ефектів.

Важливу роль відіграють і немедикаментозні заходи: сольові іригації порожнини носа, зменшення контакту з алергенами, контроль мікроклімату в приміщенні. У пацієнтів з підтвердженою сенсибілізацією ефективним методом може бути алерген-специфічна імунотерапія.

Резюме

Зростання поширеності та складності алергічного риніту є наслідком взаємодії генетичних факторів, змін довкілля, кліматичних процесів і трансформації мікробіому людини. Забруднення повітря, подовження сезонів пилкування, поширення нових алергенів і зміни способу життя формують нові клінічні виклики.

У цих умовах рання діагностика, своєчасний контроль запалення та міждисциплінарний підхід до ведення пацієнтів стають ключовими факторами ефективного лікування і профілактики ускладнень алергічних респіраторних захворювань.