- Категорія
- Ліки
Сезонна алергія: виявлено більш інформативний показник ризику важкого полінозу, ніж кількість пилку
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
375
Активні споживачі антигістамінних препаратів – люди, які страждають на сезонну алергію — добре усвідомлюють, наскільки важливо мінімізувати вплив тригерного пилку. Хоча у новому дослідженні респіраторні симптоми полінозу незмінно сильніше корелювали з наявністю алергену Phl p 5, аніж з кількістю самого пилку рослин.
Phl p 5 – головний та один із найбільш реактивних алергенів тимофіївки, який провокує симптоми алергічного риніту та бронхіальної астми у сенсибілізованих пацієнтів. Антитіла IgE, специфічні до Phl p 5, виявляються у 65-90% осіб з алергією на пилок лучних трав.
Інші відомі алергени, які застосовують у діагностиці, зокрема, для вибору алерген-специфічної імунотерапії: Phl p 1 – злаків, Bet v 1 — пилку берези, Der p 1, Der p 2 — кліщів домашнього пилу, Fel d 1 – котів.
Результати нового дослідження, опублікованому фахівцями з Національного інституту серця та легенів Імперського коледжу (Велика Британія) в The Journal of Allergy and Clinical Immunology, показують, що рівні алергенів, зокрема Phl p 5, можуть бути більш адекватним показником ступеню важкості сезонної алергії, ніж кількість пилку, тож повинні застосовуватися для оцінки алергічного потенціалу у відкритому повітрі.
Дані британського дослідження
До випробування під назвою «Оцінка низькодозової внутрішньошкірної терапії пилком» (Pollen Low dose Intradermal Therapy Evaluation \ PollenLITE) було залучено 93 дорослих (середній вік 33,5 роки) з помірним або важким алергічним ринітом, спричиненим пилком трав. Учасники щоденно фіксували свої симптоми та використання ліків у щоденниках, а також надавали зразки крові для аналізу рівня IgE, специфічних для Phl p 5. Також реєструвалися випадки госпіталізацій та візити до лікарні з приводу нападу астми.
Дослідники щодня збирали кількість пилку в повітрі за допомогою стандартизованого об’ємного пробовідбірника повітря Херста у визначеній локації під час сезону пилку трав протягом двох тижнів. Крім того, протягом того ж періоду вони використовували високооб’ємний каскадний імпактор ChemVol, розташований у межах 5 метрів від пилковловлювача. Загалом, за словами дослідників, відзначалася висока кореляція між щоденними рівнями Phl p 5 і кількістю пилку трав.
Аналіз результатів дійсно продемонстрував очікуваний звʼязок між кількістю пилу а симптоматикою полінозу, проте асоціація між високим рівнем Phl p 5 і важкістю проявів алергії була набагато сильніша.
На практиці
Ґрунтуючись на цих висновках, автори охарактеризували своє дослідження першим, яке змогло продемонструвати те, що рівні Phl p 5 більш послідовно пов’язані з появою алергічних і респіраторних симптомів, аніж кількість пилку трав.
На практиці це можна застосовувати для того, щоб покращити самостійний контроль симптомів пацієнтам з алергією та астмою, адже на невідповідність між кількістю пилку та рівнем алергену вливають чинники, які зазвичай не враховуються: місце перебування, флора, метеорологічні фактори та інші фактори навколишнього середовища впливають. В той же час на сьогодні для оцінки ризиків застосовується здебільшого підрахунок пилку, і на думку дослідників, це не є найкращим інструментом для людей з полінозом.
Тригерні фактори та ускладнення: чому важливо тримати поліноз під контролем
Алергік зі стажем знає, що його симптоми завжди пов’язані з певними тригерними факторами – а це не лише буяння пилку на вулиці чи спори цвілі, чи пил, чи шерсть певних тварин, а й такі подразники, як дим, забруднення та навіть різкі запахи. Це все тригерні фактори, які можуть посилити симптоми полінозу. Окрім цього, вони визнані поширеними тригерами вазомоторного риніту, коморібдного стану при полінозі, що супроводжується набряком оболонок носа.
Тут варто згадати і про інші супутні захворювання, поєднані з сезонним алергічним ринітом. Передусім це такі атопічні захворювання, як астма або екзема (атопічний дерматит). Неконтрольований поліноз може спричинити загострення цих станів. Доречно розглянути й ризик ускладнень алергічного риніту – гаймориту, отиту, порушень сну або апное, які виникають через блокаду носових шляхів.
Обговорення можливих тригерів сезонної алергії важливе не тільки тому, що навчає пацієнта їх уникати. Як тільки вони починають розуміти причини розвитку полінозу та його ускладнень, у них не виникає питань щодо необхідності використання різних антигістамінних засобів і деконгестантів, отже, статистично це знижує ризик виникнення описаних проблем.
Важливо, щоб пацієнт розумів, як правильно використовувати ліки від алергії, наприклад, назальні спреї, і те, що можна від них очікувати. Тому провізор повинен витратити кілька хвилин на підбір антигістамінного препарату або комбінації протиалергічних засобів, не забувши пояснити, що жоден лікарський засіб не виліковує алергію, а лише усуває її симптоми – відповідно, сам алергік повинен уникати впливу подразників якомога ретельніше.