Автор, редактор відділу, редактор новинної стрічки
Нейрокосметика —клас топічних препаратів, на сьогодні здебільшого експериментальних, до складу яких входять інгредієнти, що впливають на нейросенсорну систему шкіри.
Вважається, що такі засоби здатні зменшувати запальні реакції з боку шкіри, викликані стресом, і сприяти поновленню нейрокутанного балансу. Втім, їхній вплив не обмежується лише шкірою, оскільки вони беруть участь у модуляції емоційного стану через зв’язок між шкірою та мозком.
Теоретичні засади: розуміння вісі «шкіра-мозок»
Шкіра реагує на емоційний стрес і нейрозапалення, а також впливає на них — і цей феномен експлуатується в напрямку нейрокосметики, що поєднує нейробіологію, дерматологію та психологію.
Шкіра – складний сенсорний орган, густо іннервований, імунологічно активний і тісно пов’язаний із центральною нервовою системою. Шкіра має власну нейроендокринну систему й містить низку рецепторів таких нейротрансмітерів і нейромедіаторів, як серотонін, дофамін, кортикотропін-рилізинг-фактор, субстанція P і β-ендорфіни, які продукуються не лише нервовими закінченнями, а й кератиноцитами, меланоцитами та імунними клітинами. Взаємодії між ними регулюють чутливість шкіри, запалення та природні захисні реакції.
Через власну нейроендокринну систему шкіра веде динамічний двонаправлений «діалог» з мозком, утворюючи вісь «шкіра-мозок», відому також як нейрокутанна система. Порушення цієї вісі дедалі частіше пов’язують з поширеними дерматологічними захворюваннями, такими як розацеа, атопічний дерматит і псоріаз.
З іншого боку, було показано, що топічне застосування певних молекул, таких як пептиди, що імітують дію антагоністів ацетилхоліну, або інгредієнтів, що стимулюють продукцію β-ендорфінів, зменшує реактивність шкіри, пов’язану зі стресом, забезпечуючи таким чином видимі покращення.
Ключові інгредієнти нейрокосметики: що шукати у складі продукту
Передусім, це синтетичні пептиди з нейромодулюючим ефектом, такі як:
- ацетил гексапептид-8 \ аргірелін, який імітує ботулінічний токсин, пригнічує вивільнення нейромедіаторів і зменшує скорочення мʼязів і зморшки
- пальмітоїл-пептиди, які виявляють протизапальні властивості та підвищують стійкість шкіри та її регенеративний потенціал
- трипептид міді-1, який покращує гідратацію та підтримує регенерацію шкіри, зменшує трансепідермальну втрату води
- Sh-пентапептид-5, що діє як біоміметичний ендорфін і м’язовий релаксант
- ніацинамід (вітамін B3), який покращує відновлення дермального бар’єру та зменшує запалення
- гамма-аміномасляну кислоту (GABA), яка заспокоює шкіру, пригнічуючи нейросенсорну активність, а також регулює ріст кератиноцитів.
Також виділяють адаптогени рослинного походження, такі як екстракт ашвагандха, екстракт родіоли, каннабідіол (CBD), олії лаванди та ромашки, сенсорні модулятори, такі як ваніліл бутиловий ефір, плейотропні гормони, такі як мелатонін, і антиоксиданти на кшталт лікопіну. Деякі фахівці відносять до класу нейрокосметики також ароматерапевтичні засоби.
Окрім того, перспективний напрям у лікуванні чутливості шкіри та запальних загострень, пов’язаних зі стресом, можуть представляти топічні постбіотики (метаболіти, виділені живими бактеріями) та догляд, спрямований на мікробіом.
Справді, давно відомо, що різноманітність мікрофлори шкіри впливає на цілісність дермального бар’єру. Нові дослідження надали нові докази цьому, які свідчать, що постбіотики, отримані від коменсальних мікроорганізмів, і коротколанцюгові жирні кислоти, що продукуються мікробіотою шкіри, можуть впливати на нейрозапалення та загальний стан шкіри.
З іншого боку, сам психологічний дистрес може змінювати склад шкірного мікробіому, створюючи зворотний зв’язок, який посилює як дерматологічні, так і емоційні симптоми.
Потенціал та обмеження нейрокосметики
Розвиток напрямку нейрокосметики свідчить про парадигмальний зсув у дерматології та косметології, який охоплює складність шкіри як своєрідного «нейробіологічного інтерфейсу». Як стверджують розробники таких продуктів, нейрокосметика, впливаючи на нейросоматичні механізми, пропонує науково обґрунтовану відповідь на зростаючий попит на інтегративний, психофізіологічно усвідомлений догляд за шкірою. З точки зору майбутніх перспектив для косметичної індустрії, цей сектор може започаткувати нове покоління продуктів для догляду за шкірою з науково обґрунтованим психофізіологічним впливом.
Проте в міру розвитку цієї сфери виникає необхідність у проведенні масштабних досліджень, за результатами яких можна буде перевести концептуальний потенціал нейрокосметики у доказове клінічне застосування. Також існує необхідність у розробці стандартизованих протоколів для оцінки ефектів нейроактивних топічних засобів на рівні нейромедіаторів шкіри.
Поки що нейрокосметика хоч і демонструє значний потенціал, більшість формул таких продуктів досі перебувають на ранній клінічній або навіть доклінічній стадії розвитку. Поточні докази значною мірою базуються на дослідженнях in vitro або на тваринах, тоді як клінічні дослідження за участю людей часто покладаються на суб’єктивні метрики, які схильні до ефекту плацебо.
