Дерматологи визначили ключові цілі лікування розацеа на основі клінічних та фізіопатологічних даних.
Лікування розацеа значно змінилося за останні 15 років й відійшло від емпіричних принципів до доказових. Цьому сприяло більш глибоке розуміння патогенезу захворювання, його елементів – таких як запалення, судинна дисфункція, демодекс, генетичні фактори», — розкривають ідею підходу фахівці в Annales de Dermatologie et de Vénéréologie.
Як перша ціль лікування визначаються судинні зміни, еритема і телеангіектазії. Для зниження цих проявів пропонуються різні варіанти.
Для усунення телеангіектазій та зменшення еритеми застосовують імпульсний лазер на барвнику (PDL), калій-титаніл-фосфатний лазер (КТР) та інтенсивне імпульсне світлове випромінювання (IPL). Автори відзначили та відносно новий метод лікування розацеа – фотодинамічна терапія, а також локальні вазоконстриктори, які можна комбінувати для тимчасового зменшення еритеми обличчя.
Рекомендації з догляду включають відмову від детергентів та надмірно оклюзійних косметичних продуктів.
Автори торкнулися також етіології захворювання, зокрема розацеа, індукованої стероїдами. Викликає дедалі більше інтересу нервово-судинний компонент при розацеа, що спонукає розглядати нетрадиційні для цього захворювання препарати, такі як габапентин, прегабалін або антидепресанти.
Ще однією терапевтичною мішенню для певних варіантів розацеа є кліщі демодекс. Для зниження їхньої популяції рекомендовано застосування топічних антипаразитарних засобів. Було показано, що у таких випадках ефективний івермектин у концентрації 1%. Однак топічна терапія має призначатися з урахуванням складу місцевої мікрофлори.
Порушення функції шкірного барʼєру — ще одна мішень терапії: певні дослідження показали, що при розацеа відзначаються порушення секреції сальних залоз, у тому числі дисбаланс насичених та ненасичених жирних кислот.
