Дискінезія жовчовивідних шляхів: як позбутися неприємних симптомів

Слово «дискінезія» буквально означає «порушення руху», тобто це проблема функціонального характеру, коли втрачається узгодженість між скороченнями стінок жовчного міхура та тими м’язовими затискачами, сфінктерами, які відкривають шлях жовчі в дванадцятипалу кишку для забезпечення нормального процесу травлення.

Жовч виробляється постійно, але виділяється періодично. Жовчний міхур накопичує її, щоб потім виштовхнути в просвіт кишечника. У нормі це відбувається, коли їжа зі шлунку потрапляє в дванадцятипалу кишку. Без своєчасного виділення жовчі повноцінний процес травлення — розщеплення жирів, засвоєння жиророзчинних вітамінів — неможливий. (Оскільки цей секрет також має бактерицидний ефект, страждає й склад кишкової мікрофлори.)

Про дискінезію йдеться, коли скорочення жовчного міхура відбуваються неузгоджено, недостатньо або надмірно. У кожному такому випадку порушується фізіологічний процес травлення, що згодом може призвести до хронічного запального процесу в жовчному міхурі та утворення в жовчних протоках конкрементів.

Симптоми дискінезії жовчовивідних шляхів

Цей поширений розлад травлення проявляється по-різному: пацієнту з дискінезією можуть дошкуляти запори або, навпаки, безпричинна діарея, метеоризм та інші диспептичні явища, болючість або відчуття тяжкості в ділянці правого підребер’я, гіркий присмак у роті, відрижка повітрям, нудота, блювання.

Симптоми дискінезії жовчовивідних шляхів часто поширюються і за межі шлунково-кишкового тракту: виникають порушення апетиту та сну, з’являється нервозність без очевидних причин, підвищена втомлюваність, іноді з’являється больовий синдром, свербіж шкіри та багато інших симптомів, що погіршують загальне самопочуття. Нерідко дискінезія безпосередньо пов’язана з переїданням і вживанням алкоголю.

Лікування дискінезії жовчовивідних шляхів

Кількість препаратів, які полегшують (з різною успішністю) симптоми захворювання, не така вже й велика. Це так звані жовчогінні засоби — ліки, що посилюють утворення жовчі або сприяють виділенню жовчі в дванадцятипалу кишку.

Система класифікації жовчогінних препаратів досить різноманітна і часом заплутана. Найпростіший поділ на:

• засоби, що посилюють утворення жовчі та жовчних кислот (холеретики);
• засоби, що сприяють її виділенню з жовчного міхура в дванадцятипалу кишку (холекінетики).

Утім, це досить умовно, оскільки більшість жовчогінних препаратів мають подвійний механізм дії — одночасно посилюють секрецію жовчі та полегшують її надходження в кишечник.

Для швидкого усунення симптомів дискинезії жовчовивідних шляхів використовують ферментні препарати на основі панкреатину, отриманого з підшлункової залози свиней і великої рогатої худоби. Вважається, що панкреатичні ферменти покращують процес розщеплення білків до амінокислот, жирів до гліцерину та жирних кислот, а також крохмалю до декстринів і моносахаридів, завдяки чому нормалізується травлення.

Дії панкреатичних ферментів сприяє урсодезоксихолева кислота — первинна жовчна кислота, яка в нормі синтезується в організмі людини в невеликих кількостях (становить близько 5% від загального пулу жовчних кислот). Ця активна речовина зменшує насиченість жовчі холестерином за рахунок зниження його всмоктування в кишечнику, пригнічення синтезу холестерину в печінці та уповільнення його секреції в жовч, а також підвищує розчинність холестерину в жовчі, тим самим зменшуючи її літогенний індекс, тобто ймовірність утворення каменів. Крім того, урсодезоксихолева кислота стимулює виділення жовчі гепатоцитами, що призводить до збільшення її пасажу та сприяє фізіологічному виведенню токсичних жовчних кислот через кишечник.

Корисні напої

Деякі мінеральні води із середнім і низьким ступенем мінералізації належать до особливої групи гідрохолеретиків, тобто вод, що полегшують відтік жовчі. Вони збільшують кількість секретції жовчі, а також зменшують її в’язкість. Такі гідрохолеретики зазвичай слід вживати в теплому вигляді за 20-30 хвилин до прийому їжі.

Варто зазначити, що холеретичний ефект мінеральних вод залежить від вмісту аніонів сульфату, пов’язаних із катіонами магнію та натрію. Мінеральні солі також сприяють підвищенню колоїдної стабільності жовчі.

Жовчогінний ефект мінеральних вод може залежати й від інших факторів, таких як концентрація хлоридів і гідрокарбонатів, температура, режим прийому (натщесерце чи після їжі) тощо. Варто зазначити, що надмірне вживання сульфатних вод може спричинити побічні ефекти, такі як діарея, через їхню послаблюючу дію.

На попередження

Важливу роль у зниженні епізодів загострень дискінезії жовчовивідних шляхів відіграє профілактика, основним принципом якої є правильне харчування:

•            мінімальна присутність у раціоні гострого, приправ, соусів, спецій і маринадів;

•            збільшення частки свіжих овочів, фруктів і кисломолочних продуктів;

•            прийоми їжі невеликими порціями три-чотири рази на день.

До дієтотерапії слід ставитися з усією серйозністю, оскільки нераціональне харчування визнано провідною причиною дискінезії жовчовивідних шляхів.