Магній – секрет міцних нервів і не лише нервів

Про мінерал, що здатен зміцнювати нерви, кістки та імунітет і загалом має величезне значення для здоров’я людини в цілому, у рамках науково-практичного семінару «Мистецтво фармації», організованого ГО «Українська асоціація фундаментальної, експериментальної та клінічної фармакології» розповіла Олена ЛОЗОВА, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри хімії ліків та лікарської токсикології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

Про стрес

Дистрес: найкоротший шлях від здоров’я до нездоров’я

Безумовно, окрім загальних визначень поняття «здоров’я», кожна людина має ще й своє особисте. Адже питання не у тому, чи пощастило народитися абсолютно здоровим, а у тому, як пристосуватися і полюбити життя таким, яке воно є. Тому найчастіше люди розуміють здоров’я як стан гармонії з собою й довкіллям. Ця думка втілена й у визначенні ВООЗ поняття «здоров’я»:

«Здоров’я – це стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів».

Але зовнішні чинники часто порушують цю рівновагу, і тоді наше соматичне та ментальне здоров’я залежатиме від індивідуальних адаптивних здібностей. Хороша новина у тому, що їх можна розвивати протягом життя.

Одним з таких «тренерів» є стрес. Адже стрес – це, перш за все, захисна реакція, яка вчить нас адаптуватися до зовнішніх подразників. Тому його часто називають адаптаційний або еустрес.

Але, коли людина перестає справлятися з ситуацією, втрачає контроль, не може адаптуватися до навали проблем, страхів, невизначеності тощо, цей стан вже характеризують як дистрес.

Варто знати, що у розвитку дистресу більшу роль відіграє кількість негативних ситуацій у певний проміжок часу, аніж факт якоїсь однієї, нехай і дуже важкої події/травми. Її, як не дивно, пережити легше.

Саме дистрес руйнує гармонію, порушуючи рівновагу між нервовою, ендокринною та імунною системами організму людини. 

Як це відбувається

У відповідь на пошкоджувальний чинник/стресор виникає й починає розвиватися адаптаційний синдром, що складається з 3 стадій – початкової короткочасної тривожної реакції, тривалого періоду опору та стадії виснаження й смерті.

Отже, з огляду на вище наведене, вчитися знижувати дію стресу, боротися з ним всіма доступними методами – життєва необхідність.

Магній та стрес

Порочне коло: стрес через дефіцит магнію та навпаки

Цікаво, що симптоми стресу та симптоми дефіциту магнію дуже подібні:

Вивчаючи механізми дії стресу та розвитку дефіциту магнію, учені виявили, що ці стани взаємозалежні та посилюють один одного:

Під дією стресора ↑секреція адреналіну та кортизолу → ↑частота м’язових скорочень → ↑витрати енергії → ↑виділення енергії за допомогою АТФ-ази (магнійзалежні аденозинтрифозфатази) → мобілізація магнію з клітин → виснаження внутріклітинного пулу магнію → ↑концентрація магнію у первинній сечі → ↑втрата магнію з сечею → утворюється дефіцит магнію → ↑виділення гормонів стресу для забезпечення адаптивної реакції.

Про магній

Основні функції магнію

Перебільшити значення магнію для нормального функціонування організму складно. Наприклад, відомо, що магній бере участь у понад 600 біохімічних реакцій. Магній бере участь в енергетичному обміні; синтезі білків та колагену; роботі м’язів та підтримці стійкого ритму серця; здоров’я імунної системи; забезпеченні нормальної роботи паращитоподібної залози, а відтак й здоров’я кісток; регуляції рівня цукру в крові та артеріального тиску.

Основні органи-мішені Mg-дефіциту

Центральна нервова система першою на собі відчуває виснаження магнію. Це проявляється неврозами, хронічною втомою, порушенням сну, головним болем, виникненням різноманітних фобій та зниженням пам’яті.

Шкіра та її деривати в умовах дефіциту магнію реагують дерматозами, ламкістю нігтів та волосся). З боку м’язів, суглобів та кісток спостерігатимемо міозити, артрити, артрози, карієс зубів, гіпермобільність суглобів, порушення ходи та постави, а також таке грізне захворювання як остеопороз. Серце та судини сигналізують про Mg-дефіцит тахікардією, екстрасистолією, коливаннями АТ, порушенням ритму. Нирки – оксалурія, уролітіаз, надниркові залози – зниження функції, дезадаптація та низька стресостійкість. Виникнення дискінезії жовчного міхура, жовчнокам’яна хвороба також можуть бути наслідками дефіциту магнію з боку печінки та жовчних шляхів. Порушенням синтезу інсуліну реагує підшлункова залоза, а щитоподібна залоза – гіперфункцією.

Як дізнатися про дефіцит магнію

Відомо, що найбільше магнію міститься у кістках – 50%, лише 2% — у крові, а решта – у м’яких тканинах, рідинах тощо, тому визначити рівень магнію в організмі людини за допомогою лабораторних аналізів, складно. Тож, медики орієнтуються на клінічні прояви дефіциту магнію. А з огляду на те, що вода та овочі, які ми споживаємо, не містять необхідної кількості цієї поживної речовини, можна припустити, що Mg-дефіцитний стан – дуже поширена проблема.

Основні харчові джерела магнію – вода, шпинат та інші зелені листові овочі, мигдаль та інші горіхи, злакові та молочні продукти. Але кількість магнію у воді та продуктах залежить від кількості поживних речовин та якості ґрунту. Мусимо констатувати, що ґрунти сьогодні збідненні магнієм через широке використання фосфатних добрив, а магнію фосфат погано засвоюється організмом людини.

Отже, сучасні харчові продукти не задовольняють потреби людини у магнії та інших вітамінах і мінералах через:

• збіднення ґрунтів (наслідок індустріалізації сільського господарства);
• очищення або рафінування харчових продуктів;
• порушення режиму харчування (надлишок кальцію в раціоні);
• поширення серед населення хронічних захворювань ШКТ.

Добова потреба дорослої людини у Mg2+

Відомо, що з харчовими продуктами засвоюється до 35% магнію. Його всмоктування відбувається в основному у 12-палій кишці, тож, проблеми з ШКТ створюють ще більше перешкод для отримання необхідної кількості цього мінералу. Натомість відомо, що Mg краще засвоюється у поєднанні з вітаміном В6 та деякими органічними кислотами (молочної, оротової та аспарагінової).

Добова доза дорослої людини та дитини від 9 років складає 10-15 мг/кг (у середньому, 350мг/добу). Рекомендовані добові норми коливаються у різних країнах світу (див. табл.2).

Різні солі магнію володіють різною здатністю всмоктування, тож, обираючи той чи інший вид магнію у біологічно активній добавці, перш за все, ми обираємо той чи інший рівень біодоступності.

Виникненню дефіциту магнію сприяють й деякі інші фактори. До таких належать дієти з недостатнім споживанням магнію; високим вмістом білка, натрію або кальцію; зловживання кофеїном та алкоголем. Спосіб життя з недостатньою фізичною активністю, неякісним сном та хронічним стресом, посилюватиме дію останнього, а відтак сприятиме виникненню дефіциту Mg. Деякі ліки також сприяють дефіциту магнію: діуретики, ІПП, антибіотики, Цисплатин. Тому, коли людина купує в аптеці якісь ЛЗ з цього переліку, їй можна рекомендувати в рамках фармацевтичної опіки, одну з добавок магнію.

Так само не сприяють належному засвоєнню магнію й деякі фізіологічні (вагітність, старіння, менопауза) та патологічні стани: генетичні розлади, ЦД2Т, розлади ШКТ, ниркова недостатність, ССЗ, метаболічний синдром, остеопороз. Цим категоріям людей також можна рекомендувати магній додатково.

Збільшують біодоступність магнію:

• нерафінована/необроблена їжа,
• ферментована клітковина (інулін, крохмаль),
• пептиди з казеїну та молочної сироватки,
• вітаміни D та В6,
• вода, збагачена магнієм (50-120 мг/л).

Коли ще фармацевт може рекомендувати магній

В рамках здійснення фармацевтичної опіки фармацевт може запропонувати добавку магнію, коли відвідувач аптеки купує препарати проти хронічних захворювань, що можуть бути пов’язані з дефіцитом магнію: ішемічна хвороба серця/інфаркт міокарда; АГ (прееклампсія, первинна гіпертонія); ЦД2Т; метаболічний синдром; остеопороз, інші захворювання кісток; м’язові проблеми (слабкість, втома, оніміння, поколювання, спазми/судоми/тетанія, фіброміалгія); астма; колоректальний рак; неврологічні порушення (мігрень, інсульт, депресія, дратівливість); порушення тонусу судин, застійна серцева недостатність.

Крім того, додатковий прийом магнію показаний також при неправильному харчуванні (в раціоні мало зелені, овочів та горіхів); при використанні антацидів та препаратів, що блокують кислоту; спортсменам (з потом виводиться багато магнію).

Додатковий прийом магнію дуже потрібен жінкам, які знаходяться під дією стресу, що проявляється вкороченням менструального циклу, болісними відчуттями у молочних залозах, випадінням волосся, висипкою на шкірі, порушеннями сну, зниженням імунітету (рецидивні цистити, кандидози тощо) та кровотечами.

Порада щодо вибору препарату

Найкращим вибором є комбінація магнію з вітаміном В6. Адже В6 є магнефіксатором, що забезпечує оптимальну концентрацію магнію всередині клітини.