Ядерна загроза: інформація проти радіофобії та паніки

Найважливіші запитання у своїй незвичайній лекції (адже вона повністю побудована з запитань слухачів), організованій Школою інноваційної медицини (SIM) висвітлили співзасновниці науково-популярного пабліку Chornobyl Insight кандидатка біологічних наук з генетики, Катерина ШАВАНОВА та кандидатка біологічних наук з радіобіології, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена ПАРЕНЮК.

Попри те, що спікерки – не військові експерти, натомість добре знаються на тематиці, адже вивчають її вже не перший десяток років. Працювали у Чорнобилі та Фукусімі.

Ядерна небезпека. Що робити «до»

В Україні діють чотири атомні електростанції (АЕС), сумарно – це 15 блоків. Запорізька АЕС перебуває зараз у стані «холодної зупинки», Чорнобильська АЕС насправді не э атомною станцією – це державне підприємство, яке спеціалізується на зберіганні радіоактивних речовин та роботі з ними. Південно-Українська АЕС зараз, як відомо, знаходиться під обстрілами, але вона добре захищена Національною гвардією України, як і всі інші АЕС. Також на кожній АЕС є ППО, що захищає станцію.

Докладно про ядерну зброю, її потужність, види, різні варіанти наслідків тощо розповідає ресурс NUKEMAP, на якому можна змоделювати можливий ядерний вибух та його наслідки.

Наприклад, якщо тактичну атомну бомбу потужністю 1 кТ буде застосовано по центру Києва – Маріїнському палацу, це може призвести до таких наслідків:

• 5,560 смертельних випадків,
• 9,680 уражень (фізичних, у т.ч., променевою хворобою),
• радіус вогняної кулі – 80 м,
• радіус руйнування будівель – 200 м.

Решта ж території Києві не буде ураженою та не зазнає руйнувань.

За всю історію людства було застосовано (на живих об’єктах, а не на полігоні) дві ядерні бомби – «Little Boy» (Хіросіма), потужністю 13-18 кТ та більш потужна «Fat Man» (Нагасакі) – 19-21 кТ. В наслідок цих ударів загалом загинули 80 тисяч людей.

В обох випадках була використана стратегічна бомба з набагато більшим проти тактичної зарядом –13-21 кТ проти 1 кТ. Відповідно, тактична ядерна зброя спричиняє у рази менше руйнувань і рівень забруднення довкілля.

Наведене порівняння допомагає усвідомити, що тактична ядерна бомба – це дуже небезпечна й потужна зброя, але це зброя локального впливу.

Головні небезпеки радіаційного опромінення при застосуванні тактичної ядерної зброї

Варто пам’ятати, що існує два типи опромінення – зовнішнє та внутрішнє. Останнє, є найбільш небезпечним, адже, коли радіонукліди – джерела іонізуючого випромінювання – потрапляють з водою, їжею, під час дихання тощо всередину організму, вони спочатку депонуються в органах і системах організму, потім починають розпадатися, опромінюючи його з середини.

Аби цього не сталося, треба подбати про те, аби очі та респіраторні шляхи були захищені від радіонуклідів ззовні.

Доза зовнішньої радіації знижується в рази, як тільки людина потрапляє до приміщення. В радіобіології це називається «захист відстанню», тобто важливо перебувати подалі від джерела випромінювання.

Щодо променевої хвороби, то вона може розвинутися у випадку, коли людина отримує від о,5 до 1 Гр (Грей – це одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання). І це – величезна доза. Для прикладу, кожен наразі знає про «пригоди» російських солдатів у рудому лісі. Так от, як би не було прикро, але, за даними офіційного звіту МАГАТЕ, їхнє перебування в цьому дуже забрудненому радіацією місці, не закінчиться променевою хворобою. Навіть якби вони провели там 35 діб, все одно отримали б на три порядки менше.

Натомість якщо людина опинилася поряд з епіцентром вибуху і піддалася дії первинної радіації, не встигнувши заховатися, тоді навряд чи вдасться уникнути розвитку променевої хвороби.

Ядерна небезпека. Що робити «під час» і відразу «після»

За рекомендаціями Федеральної агенції з управління надзвичайними ситуаціями США, найкраща стратегія — перебування в укритті. На жаль, в Україні не вистачає спеціальних обладнаних бомбосховищ, але в цих реаліях ми живемо вже 7 місяців і знаємо, що найкращим укриттям є те, що знаходиться до вас найближче. Тож багато хто навіть свій маршрут на роботу або у справах складає з урахуванням наявності місць, де можна перечекати обстріли або ракетну атаку. Це дуже корисна звичка, яка знадобиться і у випадку ядерної атаки.

Отже, найкраще укриття – це найближче до вас укриття у момент небезпеки.

Чи потрібна спеціальна тривожна валіза на випадок ядерного вибуху? На думку більшості спеціалістів, не потрібна. Оскільки його вміст на цей випадок не відрізняється від такого у валізі/рюкзаку, що ми зібрали ще на початку війни – від документів, зарядних пристроїв, пауер-банків до записки з номерами телефонів контактних осіб та вказання місця, де ви збираєтесь зібратися через якийсь час з близькими на випадок відсутності зв’язку.

Як довго перебувати в укритті та, як пересуватися? Автомобіль краще відразу виключити через затори та можливе відключення в них електроніки.

В укритті потрібно залишатись щонайменше добу до спеціального повідомлення від органів державної влади про те, що людям безпечно виходити на вулицю. Тож, завчасно перевірте, чи є у вашій валізі ліки, запаси води і їжі на декілька діб та теплий одяг.

Довіряйте лише офіційним джерелам інформації! Якщо буде оголошено евакуацію, потрібно пройти до евакуаційного пункту (ЕП, вони мають бути визначені місцевою владою у кожному населеному пункті, кожному районі міста). Якщо евакуації не оголошували офіційно, не потрібно намагатися дістатися до ЕП, адже це створює додаткове навантаження на евакуаційні шляхи і наражає на небезпеку вас та тих, кому насправді потрібна екстрена допомога.

Коли проводити йодну профілактику? Приймати Калію йодид-125 (КІ) необхідно лише після офіційного повідомлення про застосування ядерної зброї або аварії на АЕС і викиди радіоактивного йоду.

Звідки отримувати інформацію? Бажано мати аналоговий радіоприймач (на батарейках).

Якщо звістка про ядерний вибух/викид радіації застала вдома? Якщо ви були вдома під час події, і маєте цілі вікна, двері, стіни тощо, — потрібно лишатися вдома! На цей випадок потрібно подбати завчасно про запас харчів, води (питної і для всіх інших потреб. Водопровідною водою користуватися не можна протягом щонайменше доби, поки її не буде очищено від радіоактивних опадів. Краще перекрити водопостачання, у т.ч., туалетних бачків, на найближчі 24 години), ліків тощо.

Потрібно щільно зачинити вікна, двері та заклеїти вентиляційні отвори – унеможливити потрапляння до оселі повітря ззовні. У такому «герметичному» приміщенні потрібно залишатися від доби до трьох, поки з офіційних джерел не повідомлять, про те, що небезпека минула. Якщо інтернет та інші інформаційні джерела не доступні, буде організовано оповіщення населення через гучномовці. Навіть, якщо сім’я розділена, не намагайтеся дістатися один до одного — найближчої доби покидати приміщення не можна!

Для того, аби підкреслити важливість цього застереження, Олена зауважила:

«Коли стається ядерний вибух, вивільняються продукти розпаду – радіонукліди, що мають різні терміни розпаду, але вже за першу добу їхня радіоактивність зменшується у десять разів. Відповідно, залишаючись у приміщенні протягом першої доби, людина зменшує імовірність потрапляння небезпечних речовин всередину організму у десять разів!

Я маю трирічного сина, який відвідує дитячий садочок. Якщо ця подія станеться, коли він буде у садочку, а я вдома або у будь-якому іншому укритті, я не поїду за сином в садочок найближчої доби! Адже, поки я доберуся до нього, мій одяг і шкіра будуть настільки забрудненими, що одним лише дотиком до дитини я наражатиму його й інших людей на небезпеку. Тож так, це дуже важко, але свою відповідальність слід усвідомлювати чітко».

Чи потрібно вдома носити маску у цей період? Ні, якщо вікна не ушкоджені і все герметично зачинено, не потрібно. Але краще, перевірте це вже зараз, можна провести елементарний тест на протяг з полум’ям свічки або запальнички. Якщо є шпаринки, краще їх ущільнити скотчем. Вентиляцію також потрібно закрити скотчем або харчовою плівкою. Не зараз (!), а коли виникне загроза.

Якщо ви опинилися на вулиці під час ядерної атаки? Якщо так сталося, завдання № 1 – щонайшвидше пройти в укриття. Якщо ви були в автомобілі, потрібно швидко вийти, пригнутися (аби пройшла перша хвиля) і щонайшвидше пройти в укриття. На це є 10-15 хвилин, тобто до того моменту, як випадуть найбільш небезпечні радіаційні опади.

Прийшовши з вулиці додому чи в укриття, необхідно зняти одяг і скласти його у герметичний пакет, прийняти душ, або бодай помити ті частини тіла, що були відкриті.

Поради одягати під час атаки бахіли, поліетиленові плащі тощо не мають сенсу, адже так ви тільки згаєте дорогоцінний час, необхідний на пошук та дорогу в укриття. Це не знадобиться і у разі оголошення евакуації, адже її оголосять лише тоді, коли ризики радіоактивного забруднення будуть нівельовані.

Що робити з домашніми тваринами? Якщо тваринка була з вами вдома, вона там і має залишатися найближчої доби. Тому, запастися потрібно і всім необхідним для тваринки (їжа, питна вода, наповнювачі для туалетів, пелюшки тощо).Якщо ви були на вулиці, прийшовши до укриття або до дому, потрібно помити тваринку або протерти шерсть вологим рушником. Голити шерсть тваринці не потрібно!

Якщо автомобіль був на вулиці, коли ним можна користуватися? Автомобіль, який був у гаражі, може й не бути забрудненим, адже радіоактивні опади на нього не випадатимуть. Тож його можна використовувати після перевірки.

Йодна профілактика у випадку радіаційної аварії

Калію йодид слід приймати після їди та лише після офіційного оповіщення про ядерну атаку або радіаційну аварію та необхідність йодної профілактики.

КІ захищає лише щитоподібну залозу від радіоактивного йоду та не захищає інші частини тіла від інших джерел іонізуючого випромінювання.

Безпідставна йодна профілактика небезпечна для здоров’я.

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози за допомогою КІ – препарату стабільного йоду та одноразове його введення практично не позначається на стані здоровʼя дітей та дорослих. Натомість зловживання або неправильне/безпідставне вживання таких препаратів наражає на ризик зниження функції щитоподібної залози. Отже, приймати йодовмісні препарати для профілактики не варто.

Важливо також знати про стан своє щитоподібної залози. Перевіряти її показники слід щороку.

Людям, яким було видалено щитоподібну залозу (тиреоїдектомія), приймати калію йодид-125 не потрібно.

Якщо людина має якусь патологію щитоподібної залози та інших ендокринних органів, обов’язково потрібно проконсультуватися з ендокринологом щодо доцільності йодної профілактики та адекватних доз препарату.

Кому і у якій дозі потрібен калію йодид-125

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;
• діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;
• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

• За рекомендаціями МОЗ, оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари.
• Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням «хмари» та через 6 годин після.
• Не рекомендовано прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.

Відстань до місця, де стався вибух/аварія

Для тих, хто знаходиться за 100 км від епіцентру вибуху тактичної ядерної бомби, потреби в прийомі КІ немає.

А от аварія на АЕС потребуватиме детального аналізу ситуації для прийняття рішення про безпечну відстань. Адже після вибуху на атомній станції розпочинається пожежа на реакторах, яка може тривати довго. Наприклад, на ЧАЕС пожежа тривала дев’ять діб. Відповідно, весь цей час радіоактивні частини викидалися в атмосферу і розносилися з хмарами всією Північною півкулею, а потім випадали у вигляді радіоактивних опадів.

Де взяти препарат?

Українська фармацевтична компанія «Дарниця» — виробник препарату Калію йодид-125 – передала МОЗ понад 5 млн доз цього засобу. Його розподілять по всім регіонам країни. У випадку аварії будуть оперативно визначені пункти його видачі, найближчі до місця проживання людей. Крім того, препарат можна придбати в аптеці завчасно.

Отже, дефіциту профілактичного засобу в Україні немає. Будемо сподіватися, що й потреби в ньому не виникне.