Вітамін D в ендокринології: можна полегшити перебіг захворювання, а інколи й уникнути його розвитку

Як контролювати рівень вітаміну D і коли і як слід заміщувати його фармацевтичними приймати препарати, пояснила кандидат медичних наук, лікар-ендокринолог вищої категорії Олена ДОБРОВИНСЬКА. 

Епідеміологія дефіциту вітаміну D

Розповсюдженість у світі D-дефіцитів вражає! Причому незалежно, де саме проживає людина, адже в екваторіальних країнах, де, здавалося б сонця навіть занадто багато, цей дефіцит іноді більш відчутний через певні особливості способу життя – носіння одягу, що закриває від сонця майже все тіло (у тому числі з- за релігійних традицій), незбалансована дієта, до того ж містить мало продуктів багатих на вітамін D, використання сонцезахисних кремів тощо.

В Україні лише 3,3% населення мають нормальний рівень вітаміну D, 14,9% недостатній, а 81,8% людей живуть із його дефіцитом.

Найуразливіші групи:

• жінки,
• люди похилого віку,
• пацієнти з ожирінням та
• особи пубертатного віку.

Найбільш поширений D-дефіцит або його нестача у великих містах, оскільки:

• люди мало перебувають на вулиці під відкритим сонцем, при цьому
• носять закритий одяг (офісний дрес-код тощо),
• використовують протисонцеві засоби, що зменшують синтез вітаміну D у шкірі майже на 90%, а також через
• високий рівень забрудненості повітря у містах.

Позакісткові ефекти вітаміну D

На сьогоднішній день вже добре відомо, що вітамін D відіграє важливу роль у кістковому метаболізмі, зокрема гомеостазі кальцію. Але не тільки, що й робить його насправді унікальним. Адже вітамін D відіграє важливу роль ще й патогенезі таких широко розповсюджених патологій як:

• дисліпідемія,
• ожиріння,
• цукровий діабет,
• гіпертонія,
• запалення різної локалізації,
• аутоімунні захворювання,
• онкологія (зокрема, рак яєчників, передміхурової залози та колоректальний рак),
• неврологічні захворювання (зокрема, розсіяний склероз),
• порушення репродуктивного здоров’я тощо.

А ось щодо ожиріння, вчені зʼясували, що тут звʼязок зворотний: гіпотеза про те, що дефіцит вітаміну D сприяє розвитку захворювання не підтвердилася, але було доведено, що ожиріння сприяє розвитку дефіциту вітаміну D.

Важливі етапи вивчення вітаміну D

• Відкриття рецепторів до гормонально активних форм вітаміну D3 (vitamin D receptors — VDR) у нетипових для нього тканинах.
• Основою розуміння унікальної ролі вітаміну D3 стало розкриття молекулярних механізмів його участі в процесах:
• росту та розвитку організму,
• диференціації,
• проліферації і
• апоптозу клітин,

обумовлене наявністю рецепторів VDR у всіх (!) тканинах організму людини.

Як сонячний вітамін потрапляє до нашого організму

Вітамін D є стероїдним гормоном, що синтезується на гідроксихолестерин в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання (тому його називають сонячним).

Також надходить він до організму людини і з їжею:

• риб’ячий жир (з печінки тріски) – 250 мкг/100 г,
• оселедець жирний – 30 мкг/100 г,
• скумбрія – 16,1 мкг/100 г),
• лосось атлантичний (дикий)/сьомга –11 мкг/100 г,
• ікра чорна зерниста – 8 мкг/100 г,
• жовток курячого яйця – 7,7 мкг/100 г,
• тунець – 5,7 мкг/100 г,
• гриби – 5,3 мкг/100 г,
• апельсиновий сік – 1,7 мкг/100 г.

Але з їжею ми отримуємо лише 20% вітаміну (і це за найоптимістичнішими підрахунками).

Отже, потрапивши до організму (будь-яким шляхом), вітамін зв’язується зі специфічними білками та доставляється до печінки, де проходить гідроксилювання до 25(OH)D.

25(OH)D – це неактивна форма, вона є основним метаболітом вітаміну D, що циркулює в крові, і саме за нею визначають статус вітаміну в організмі людини.

Симптоми D-дефіциту

Насправді без допомоги лабораторних аналізів визначити D-дефіцит у дорослої людини дуже складно через те, що клінічна симптоматика дуже різноманітна.

Але його можна запідозрити за наступними ознаками:

• часті захворювання (гострі інфекційні/загострення хронічних);
• порушення настрою, депресія;
• судоми, м’язова слабкість;
• біль у кістках, суглобах, спині;
• швидка втомлюваність, слабкість, сонливість;
• втрати щільності кісткової тканини.

Наслідки D-дефіциту для здоров’я людини

Оскільки рецептори до вітаміну D було виявлено майже в усіх органах і системах нашого організму, його дефіцит може спричиняти розвиток різноманітних захворювань від рахіту у дітей, остеомаляції (рахіт дорослої людини) до аутоімунних, ревматоїдних, серцево-судинних, ендокринних тощо.

Простіше кажучи, вплив D-дефіциту має свій певний внесок на розвиток, перебіг, а, часто, і прогноз будь-якого захворювання.

Запалення і вітамін D

Серед інших впливів, відомо, що вітамін D володіє доволі потужною протизапальною дією, тому препарати вітаміну D призначаються у якості додаткової терапії багатьох гострих і хронічних захворювань. Практично кожен сучасний гайдлайн у різних нозологіях містить таку рекомендацію. Одним з останніх яскравих прикладів доцільності таких призначень є коронавірусна хвороба.

Проводилося чимало досліджень, в яких продемонстровано, що пацієнти, яким у комплексному лікуванні COVID-19 призначався вітамін D, мали меншу кількість ускладнень і легший перебіг хвороби порівняно з пацієнтами, які вітаміну D не отримували.

Вітамін D та ендокринні захворювання: резюме наявних доказів

На сьогодні проведено велику кількість клінічних, обсерваційних досліджень, де вивчалась роль вітаміну D в патогенезі низки ендокринних захворювань, таких як:

Гіперпаратиреоз

Сьогодні поширеним є вторинний гіперпаратиреоз, що виникає на тлі певних дефіцитних станів у тому числі дефіциту вітаміну D. У таких хворих підвищений рівень паратгормону чудово корегується лікувальними дозами препаратів вітаміну D, адже цей стан і виникає на тлі D-дефіциту.

Щодо остеопорозу, яким часто ускладнюється вторинний гіперпаратиреоз, то лікування цього тяжкого захворювання також включатиме лікувальні дози препаратів вітаміну D, окрім препаратів кальцію і бісфосфанатів (за необхідністю).

Цукровий діабет 1 і 2 типу (ЦД1Т \ ЦД2Т)

Наукові дані підтвердили зворотну залежність між концентраціями 25 (OH)D та ризиком розвитку ЦД1Т та ЦД2Т.

Оскільки бета-клітини підшлункової залози, що продукують гормон інсулін, також мають рецептори до вітаміну D, учені довели в експерименті, що він чинить пряму захисну дію на клітини підшлункової залози та органів-мішеней цукрового діабету – печінки, нирок, серця та імунні клітини – запальні макрофаги, дендритні та Т-клітини.

Дослідження щодо вітаміну D та ЦД1Т також продемонстрували, що:

• З точки зору профілактики, добавка D3 по 2000/щодня знижує ризик розвитку ЦД1Т у дітей на 80%;
• дані мета-аналізу обсерваційних досліджень показав, що принаймні у 5 звітах споживання вітаміну D у ранньому дитинстві пов’язане зі зниженням ризику розвитку ЦД1Т. Але навіть якщо додавання вітаміну D не усуне маніфестацію діабету, а лише відтермінує її, це все одно матиме велике значення для здоров’я людини.

Щодо ЦД2Т, учені з’ясували, що вплив вітаміну D на глікемію опосередковується прямим і непрямим впливом на 3 різні шляхи:

• секреція інсуліну,
• чутливість до інсуліну,
• системне запалення.

Автоімунні захворювання щитоподібної залози, хвороба Аддісона

Дотепер не визначено оптимальної концентрації 25-гідроксивітаміну D у плазмі, необхідної для запобігання або лікування аутоімунних захворювань. Однак експериментальні дослідження на людях показали позитивний вплив добавок вітаміну D на зниження тяжкості перебігу і активності аутоімунних ендокринних захворювань, таких як хвороба Аддісона, тиреоїдит Хашимото, хвороба Грейвса та аутоімунні поліендокринні синдроми.

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)

Дефіцит вітаміну D може погіршити симптоми СПКЯ, при цьому обсерваційні дослідження показали, що нижчі рівні 25OHD були повʼязані з резистентністю до інсуліну, порушеннями овуляції та менструального циклу, нижчою успішністю вагітності, гірсутизмом, гіперандрогенією, ожирінням.

Сьогодні вже є докази позитивного впливу добавок вітаміну D на менструальну дисфункцію та резистентність до інсуліну у жінок із СПКЯ. Добавка вітаміну D у високих дозах (4000 МО) протягом як мінімум 12 тижнів для жінок з СПКЯ може призвести до поліпшення рівня глюкози, загального холестерину, чутливості до інсуліну, гіперліпідемії та гормональної функції.

Вітамін D та СПКЯ

Добавки вітаміну D покращують репродуктивну функцію у жінок з СПКЯ

Коротке резюме

Отже, сьогодні ми спостерігаємо справжній бум досліджень вітаміну D: щодо його впливів на формування тієї чи іншої патології, тяжкості її проявів, можливості корекції і лікування різноманітних порушень.

Вивчаються також оптимальні варіанти і режими одночасного прийому вітаміну D з іншими кальцієм, фолієвою кислотою, вітаміном К тощо.

Безумовно, такому безпрецедентному інтересові потрібно «завдячувати» COVID-19. Але добре, що пошук продовжується, гіпотези перевіряються, а в результаті – матимемо надійні доведені дані щодо адекватного використання вітаміну D для корекції різних патологій та збереження здоров’я.