«Чим лікувати сонячний опік?!»: що має відповідати провізор

Нещадне сонце літа 2021-го не залишить байдужою будь-яку шкіру — навіть найбільш товсту і смагляву, оброблену сонцезахисним кремом із SPF 50. А тим більше тих, хто нехтує санскрином – вони ж бо першими біжать в аптеку з питаннями, чим лікувати сонячний опік і як швидше заспокоїти шкіру.

Коли та чим лікувати сонячний опік: роль фармацевта

Хоча в більшості випадків легкі сонячні опіки можна вилікувати самостійно, не вдаючись до допомоги медичного фахівця, вкрай важливо, щоб пацієнти чітко розуміли:

1. як правильно використовувати продукти, що гоять, і чого від них очікувати,
2. як запобігати таким випадкам у майбутньому,
3. коли необхідно звертатися до лікаря.

Тому краще повторимо ази. Симптоми сонячного опіку зазвичай проявляються приблизно через чотири години після перебування на сонці й погіршуються протягом перших 24-36 годин. Прояви сонячного опіку визначити нескладно: червона, чутлива і злегка набрякла шкіра. У серйозніших випадках приєднуються загальні симптоми, такі як головний біль, жар, нудота, втома і лихоманка. У разі виражених загальних симптомів необхідно направити відвідувача до лікаря.

Біль стає інтенсивним через 6-48 годин після перебування на сонці. Симптоми сонячного опіку зазвичай минають через три-пʼять днів, після чого починається лущення шкіри, яке триває три-вісім днів.

Чим лікувати сонячний опік: перша допомога

Сонячний опік — це, фактично, пошкодження шкіри, нашого найбільшого органа, що відрізняється винятковою здатністю до регенерації. Але загоєння можна прискорити, і допоможуть у цьому зовнішні препарати, що містять зволожувальні компоненти, додатково посилені репаратантами, такими як:

• пантенол;
• декспантенол;
• рослинні компоненти (ромашка, календула, обліпихова олія тощо).

Усі безрецептурні креми, гелі, лосьйони або бальзами потрібно регулярно «оновлювати», особливо після душу або ванни.

Сонячний опік другого ступеня характеризується утворенням пухирів. Необхідно дозволити їх розкритися самостійно: ніяких проколів. Це прискорить процес загоєння і захистить шкіру від інфекції. Причому для таких серйозних випадків пантенолу може бути недостатньо. У разі сильніших опіків рекомендовано використовувати загоювальні засоби з антибактеріальними властивостями, наприклад, з умістом срібла (сульфатіазол або сульфадіазин срібла) або мірамістин.

Відпускаючи лосьйон з декспантенолом або ромашкою, завжди рекомендуйте використовувати санскрини - як під час лікування пошкодження, так і у майбутньому. Під час відновлення після сонячного опіку потрібно обовʼязково захистити уражену шкіру, а з цим завданням впорається тільки надійний крем з високим фактором SPF.

Говорячи про профілактику сонячних опіків, не зайвим буде дізнатися в пацієнта, чи не вживає він фотосенсибілізаторів — ліків, що підвищують ризик сонячних опіків:

• антибіотики: тетрациклінового ряду і фторхінолони;
• сульфаніламіди;
• діуретики;
• ретиноїди;
• звіробій.

У разі застосування ліків, що провокують фоточутливість, важливо користуватися найнадійнішими сонцезахисними засобами й уникати потрапляння прямих сонячних променів на шкіру.

Чим лікувати сонячний опік: пероральні засоби

Попереджайте, що не слід очікувати від зовнішніх препаратів дива у вигляді моментального загоєння. Топічні засоби для лікування сонячних опіків – чи то аптечні або «мас-маркетні» — не зцілюють шкіру, вони просто здатні зменшити почервоніння, набряк, свербіж та інші дискомфортні відчуття та зменшити «ультрафіолетові збитки».

При цьому найефективніший і найпрактичніший підхід до лікування сонячного опіку полягає в зниженні таких симптомів, як біль, почервоніння і свербіж. У звʼязку із цим окрім лосьйонів, гелів і кремів фахівці в галузі дерматології дають кілька рекомендацій щодо застосування інших препаратів у лікуванні сонячних опіків.

Антигістаміни. Деякі експерти радять використовувати в таких випадках пероральні антигістамінні препарати нового покоління (лоратидин, цетиризин) для зменшення інтенсивності свербежу. Антигістамінні засоби допомагають заспокоїти свербіж, повʼязаний із сонячним опіком, оскільки блокують синтез медіаторів запалення (гістаміну), які беруть участь у надактивній імунній відповіді. Їх можна застосовувати не тільки всередину. Не радять лише використовувати топічні та пероральні антигістамінні засоби одночасно.

Анальгетики. Якщо сонячний опік дуже сильний, можна рекомендувати застосування аспірину або ібупрофену, які також допомагають зменшити набряк, почервоніння і дискомфорт. Такі НПЗП, як аспірин, ібупрофен і напроксен, є перевіреними засобами для полегшення болю від сонячних опіків.

Крім цього, прискорять процес регенерації обпаленої шкіри холодні душі або компреси з подальшим зволоженням мʼяким лосьйоном або кремом. Прохолодні ванни або душ потрібно приймати настільки часто, наскільки вони допомагають полегшити біль.

Чим лікувати сонячний опік: топічні кортикостероїди

Для лікування сонячних опіків закордонні дерматологи також рекомендують застосовувати зовнішні гормональні препарати. Місцеві кортикостероїди (гідрокортизон, тріамцинолон і бетаметазон) доступні в основному у вигляді кремів, які наносять безпосередньо на шкіру. У нашій ситуації вони призначені для зменшення запалення, включаючи почервоніння і набряк.

Як відомо, кортикостероїди мають різний терапевтичний потенціал, і їхні потужні версії вимагають обовʼязкової консультації лікаря. Найбезпечнішим в цьому відношенні вважається гідрокортизон у вигляді 1% крему. Такий засіб можна застосовувати два рази на день — цього цілком достатньо, щоб зняти почервоніння і запалення шкіри після сонячного опіку.

Звичайно, більш потужний стероїд, такий як тріамцинолон, усуне симптоми швидше, але його використання повʼязане з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів топічних кортикостероїдів:

• дрібних гематом;
• розтяжок;
• фолікуліту;
• розширення судин;
• стоншування шкіри тощо.

Тому, якщо пацієнт висловив бажання лікувати сонячний опік кортикостероїдним кремом, обовʼязково акцентуйте увагу на тому, що такі ліки можна застосовувати лише кілька днів: у такому випадку ризик виникнення побічних ефектів мінімальний.

Також зверніть увагу, що місцеві кортикостероїди не слід наносити на відкриті рани і пухирі.