Сучасна кардіологія: активно використовує технології та зосереджена на профілактиці

Вже вдруге Інститут серця МОЗ України та фармацевтична компанія «Дарниця» запрошують кардіологів, кардіохірургів та сімейних лікарів ознайомитися й обговорити з експертами найважливіші новини світу кардіології, поділитися найсучаснішими знаннями та досвідом, щоб удосконалювати кардіологічну допомогу українцям.

Допомога партнерів — це міст між сучасними технологіями та пацієнтами, які їх потребують

Борис Тодуров, відомий український кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, генеральний директор Інституту серця, відкриваючи конференцію наголосив на важливій підтримці партнерів – компанії «Дарниця» – найбільшої фармацевтичної компанії України, яку команда Інституту відчуває з першого ж дня війни. Це всебічна допомога – в науковій, лікувальній та гуманітарній сферах.

Тож і найперша доповідь – від представниці «Дарниці» – Світлани Максимової, директора департаменту маркетингу та продажів рецептурного напрямку компанії.

Учасникам заходу цікаво було дізнатися про роботу компанії сьогодні, про перспективи та плани, про її досягнення. Адже з ліками цього фармвиробника знайомі всі українські лікарі, й багато хто використовує їх у своїй лікарській практиці.

Кардіологічна лінійка продуктів компанії доволі велика – від добре відомого каптопреса, до подвійних та потрійних комбінацій ЛЗ для лікування артеріальної гіпертензії, а також інших ліків для первинної та вторинної профілактики ССЗ:

«Це в першу чергу препарати для лікування артеріальної гіпертензії: комбінації на основі периндоприлу (Періндопрес® Тріо для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким необхідна терапія периндоприлом, індапамідом та амлодипіном); комбінація на основі вальсартана; сімейство ТІАР – Тіара Соло, Тіара дуо, Тіара Тріо; комбінації на основі раміприла – Рамітон А, і, звісно ж, наш досвідчений та улюблений каптопрес, який, я абсолютно впевнена, є на кожному столі, у кожному кабінеті для лікування пацієнтів, які прийшли до вас з високим тиском», — наголосила пані Максимова. 

 Вона також повідомила, що віднедавна кардіопортфель фармвиробника поповнився ще й препаратами для лікування серцевої недостатності (цей напрямок зараз активно розвивається).

Світлана Максимова наголосила на високих стандартах якості: попри те, що «Дарниця» – генерична компанія, вона має свій відділ клінічних досліджень і досліджує свої продукти:

«Є така легенда, ніби європейські продукти виготовляють з кращої сировини, а наші – з сировини гіршої якості. Хочу наголосити, що «Дарниця» використовує сировину найвищого стандарту, 80% якої закуповуємо в Європі», – повідомила спікер.

«Дарниця» однією з перших в Україні отримала сертифікат GMP, а на сьогодні підтвердила його у Європейському Союзі, Австралії та багатьох інших країнах світу.

Інноваційність – важлива частина філософії розвитку компанії, тому інвестиції у нові продукти, наприклад, минулого року склали 260 млн грн. Зовсім скоро – вже наступні 3-4 роки – ці нові ліки з’являться на фармринку.

Спікер також розповіла про соціальні проєкти компанії, програми лояльності, участь у програмі «Доступні ліки», а також про те, що «Дарниця» першою долучилася до проєкту «Армія+», тож наші воїни ЗСУ та ветерани зможуть отримувати потрібні їм препарати з додатковою знижкою.

На завершення, Світлана Максимова закликала: «Давайте, ламати стереотипи разом: українська фармацевтична компанія дійсно виробляє якісні ефективні ліки!».

Трансплантація серця – мрія, яка стала реальністю

Презентація Бориса Михайловича Тодурова була присвячена трансплантології в Україні: «Саме ця програма останнім часом дала нам новий подих, нову мотивацію тощо, – зауважив він. – На листі очікування, за офіційною статистикою МОЗ, понад 600 людей потребують трансплантації серця в Україні. А за неофіційними даними, ця цифра щонайменше втричі більша. На жаль, сьогодні в Україні є тільки 4 донори на мільйон населення на рік. В інших країнах цей показник у десять разів вищий, тому черга на трансплантацію серця там рухається набагато швидше».

Борис Тодуров також висловив сподівання, що до кінця цього року, завдяки впровадженню набутого світового досвіду (зокрема, збільшенню періоду зберігання донорського серця та методикам використання маргінальних донорських органів) вдасться виконати від 50 до 60 трансплантацій серця (за 2024 рік вдалося виконати 24).

«Якби я не зробив у своєму житті нічого, крім вдалої дитячої трансплантації, моє життя не пройшло б дарма!», – каже хірург.

6-річна Соломійка отримала серце від 4-річного Юрка – відтоді й назавжди – її янгола-охоронця.

Перша в Україні іногрупна трансплантація. Жінку вже виписано, вона вдома, виховує своїх 3 діток.

Але, звісно, не лише трансплантологією живе Інститут. Сьогодні тут багато оперують пацієнтів з бойовою травмою. Такі операції лікарі виконують не лише в стінах Інституту, часто доводиться виїжджати до воєнних госпіталів Харківщини та інших регіонів України.

Уламки з просвіту аорти, легень тощо спеціалісти Інституту видаляють за спеціальною методикою – за допомогою магніту.

Цей досвід, зокрема, лікування воєнної травми серця, дуже цікавить сьогодні колег за кордоном, тож фахівці Інституту часто виступають з доповідями на різного рівня заходах. Найчастіше доповіді українських хірургів закордонні колеги зустрічають оваціями.

Спадкоємність між кардіологами та кардіохірургами: єдність серця

Борис Тодуров у своєму вітальному слові зауважив, що тенденцією останніх років є об’єднання зусиль кардіологів та кардіохірургів у веденні пацієнтів з хворобами серця.

Тож програма конференції була побудована таким чином, аби лікарі – представники обох напрямків кардіології якомога більше дізналися про підходи один одного у діагностиці, лікуванні, веденні пацієнтів.

Так, наприклад, кардіохірурги, представляючи сучасний досвід хірургічної корекції патологій серця, акцентували колег терапевтів, сімейних лікарів на показаннях для проведення таких втручань, симптоматиці, що має спонукати лікаря направити пацієнта на консультацію/лікування до колег хірургів.

Михайло Тодуров, Ph.D., асистент кафедри кардіохірургії, рентгенендоваскулярних та екстракорпоральних технологій НУОЗ України імені П.Л.Шупика, розповів про транскатетерну імплантацію аортального клапана – малоінвазивну інноваційну методику, що сьогодні стала вже рутинною практикою в усьому світі. Але важливо розуміти, яким саме пацієнтам вона показана. Тож спікер докладно зупинився на питаннях маршруту пацієнта з аортальним стенозом від діагностики до критеріїв визначення необхідності операції з протезування аортального клапана (після появи перших симптомів, ці пацієнти переходять у термінальну стадію не досягаючи навіть пʼятирічної виживаності).

«Тому, шановні лікарі, будьте уважні до таких пацієнтів, спрямовуйте їх на консультацію до кардіохірургів!

Операція TAVI в Інституті серця виконується без інтубації, займає не більш як 40 хвилин, а через 3 години пацієнт може бути активізованим у відділенні. На сьогодні – це єдиний максимально безпечний вид лікування аортального стенозу для пацієнтів з високим ризиком. Не всі, на жаль, знайомі з цією методикою, але, думаю, за кілька років все зміниться», – упевнений Михайло Тодуров.

Основним щодо лікування таких пацієнтів, вважає лікар, є синергія судинного хірурга, кардіохірурга, кардіолога, сімейного лікаря та анестезіолога.

Андрій Хохлов, кандидат медичних наук, завідувач відділення ендоваскулярної хірургії та ангіографії ДНП «Інститут серця МОЗ України», представив доповідь щодо сучасних можливостей ендоваскулярної корекції клапанної патології.

Кардіохірурги, своєю чергою, отримали чимало інформації від колег щодо особливостей перебігу тієї чи іншої кардіопатології у пацієнтів у контексті коморбідних станів.  

Євген Сторожинський, M.D., Ph.D, лікар-кардіолог, професор медицини та онкології, член Американського коледжу кардіологів (FACC), керівник кардіоонкологічного напряму в клініці Університету Томаса Джефферсон, передусім приємно вразив присутніх українською мовою, якою робив доповідь. А, по-друге, американський колега висвітлив дуже цікаву тему – кардіоонкологія.

Сьогодні хворих, які мають певні проблеми з серцем через онкологічне лікування чимало. При цьому, як правило, кардіологи не досвідчені в онкології, а онкологи – у питаннях лікування серця.

За лаштунками було не менш цікаво!

«Сильні серця» й цього року пропагували здорове харчування, пригостивши гостей конференції корисним смузі за рецептом Наталії Суслової, кандидата медичних наук, медичного директора фундації «Сильні серця», клініки «Grace» та фундаторки освітньої платформи «Біохімічний клінічний хаб».

Крім того просто за лаштунками можна було пройти діагностику на надсучасному обладнанні, представленому тут.

Лікарі активно реєструвалися в програмі лояльності ФК «Дарниця» для того, аби їхні пацієнти могли отримувати необхідні ліки зі знижкою, а також для того, щоб бути в курсі важливих новин компанії.

Резюме: 5 характерних рис сучасної кардіології

Отже, друзі, висновок, який можна зробити, завдяки побаченому та почутому на конференції: сучасна кардіологія, якщо її характеризувати у п’яти словах:

• технологічна – бо бачимо, наскільки активно використовує сучасне обладнання, телемедицину, штучний інтелект;
• точна – бо ґрунтується на доказовій медицині й молекулярній діагностиці;
• профілактична – бо сьогоднішній фокус – на первинній профілактиці та запобіганні ССЗ;
• інноваційна – про впровадження нових методів лікування та діагностики дізнаємося повсякчас;
• персоналізована – сьогодні терапія підбирається індивідуально, враховуючи генетику та ризики.

До зустрічі наступного року, друзі!