Плюс ПДВ – мінус ліки: під загрозою опинилися обсяги закупівель, графіки постачання і навіть виконання договорів

Як відреагували на цю подію постачальники, котрі опинилися у нерівних умовах, що робити, аби уникнути затримок з ліками, врятувати вже оплачені контракти й не зменшити обсягів закупівель, і чи вплине ПДВ на ціни в аптеках – розповів генеральний директор Медичних закупівель України Едем АДАМАНОВ.

Замість пільги з’явилися проблеми

Поясніть, будь ласка, чому ця пільга існувала протягом кількох років і раптом її скасували ?

На момент створення МЗУ успадкували практику міжнародних закупівельних організацій, взявши її найкращу складову. Однією з умов було збереження пільги щодо ПДВ на митниці, якою на той час користувалися міжнародні закупівельники. Бо, по-перше, не було сенсу перекладати кошти з одного кошика держбюджету в інший, адже ми купуємо медтовари за державні кошти і передаємо все у лікарні безоплатно, тож на яку додану вартість має бути податок?

По-друге, резиденти і нерезиденти мають бути в рівних умовах, а на митниці не повинно виникати затримок і труднощів з адмініструванням. Зважаючи на ці аргументи, пільгу зберегли. Ринок до неї звик. Також це створювало комфортні умови роботи для нас, як закупівельника і для митниці.

А найголовніше – пацієнти отримували більше ліків. Адже у держбюджеті немає коштів, щоб покрити 100% потреб у лікуванні різних захворювань. За рахунок скасування ПДВ – 7% на ліки, а на медобладнання і на деякі медвироби – 20%, накопичувалася значна сума, на яку можна було додатково закупити чимало медтоварів. Тому зрозуміло, що повернення необхідності сплачувати ПДВ стало серйозним викликом для нас.

Майже 9 місяців минулого року ми витратили на те, щоб зберегти цю пільгу – готували законопроєкти, погоджували їх з різними інституціями. Але цей процес стримувало Міністерство фінансів через умови міжнародних партнерів – МВФ вимагав скасування всіх пільг в оподаткуванні. Бо ключовий кредитор України не розуміє специфіки функціонування нашої системи, вважаючи, що нульова ставка ПДВ на ліки – це пільга для підприємств, яка зменшить надходження в держбюджет. Насправді це не так, вони не зменшуються, просто кошти ПДВ йдуть транзитом з однієї державної програми в іншу.

Але пільгу скасовано. Ви вже відчуваєте пов’язані з цим проблеми?

Так. Зокрема, виникають адміністративні проблеми. Станом на сьогодні на митниці затримуються товари, багато з яких потребують особливих умов зберігання, забезпечення яких вартує грошей. Також доведеться докласти чимало зусиль, щоб мати змогу вчасно реєструвати податкові накладні, оскільки ПДВ підлягає суворому контролю і за кожен день протермінування можна отримати величезні штрафи.

Наступна проблема – ми дійсно вимушені будемо закуповувати менше ліків (на суму ПДВ). Або ж доведеться її додатково виділити з держбюджету – таку ініціативу ще має підтримати Уряд та Парламент.

Також є проблема, яка стосується постачальників – скасування пільги з ПДВ створює нерівні умови для резидентів і нерезидентів під час участі в тендерах. Адже за нерезидентів ПДВ на митниці сплачують МЗУ. Тому запропонована ціна буде «виграшною» на тендері. Також очікуємо, що у нас зменшиться кількість прямих контрактів з виробниками-нерезидентами, що вплине на відсоток покриття потреб, бо товари будуть дорожчими. 

Під загрозою – вже оплачені контракти

Чи виникають затримки товарів вже сьогодні?

У січні ми вже не прийняли і не розвезли частину поставок, бо постачальники резиденти акумулюють кошти на сплату ПДВ, а також є поставки від нерезидентів, які чекають за межами митної території, тому що потребують додаткових роз’яснень щодо ввезення на територію України. Тому ми боремося за те, щоб нас підтримали міжнародні партнери, яких не вдалося переконати торік, щоб продовжити цю пільгу на 2024 рік.

Але зараз основна боротьба триває за те, щоб зберегти минулорічні контракти. Бо митниця вимагає від нас сплати ПДВ за цими договорами, хоча згідно із законодавством ПДВ адмініструється за першою подією.

Медзакупівлі вже зробили 100% оплату за всіма контрактами 2023 року, тобто перша подія відбулася без ПДВ. Закон зворотної дії не має. Тому незрозуміло, чому митниця вимагає сплати ПДВ при імпортуванні товару від нас, а також від резидентів і дистриб’юторів. Вони не можуть заплатити ПДВ за контрактом 2023 року – для цього у них немає балансу податкових зобов’язань і податкового кредиту. Тому всі ці вимоги нелогічні. Зараз ми чекаємо роз’яснень від Мінфіну, щоб розуміти, як діяти далі.

Але ж і норма про скасування пільги по ПДВ теж не має зворотної дії. Тоді чи є вихід ?

Нам мають надати розʼяснення та зафіксувати їх у документах, у яких будуть регламентовані наші подальші дії.

По чому «вдарить» скасування ПДВ

У такий спосіб ви закриєте проблему з торішніми контрактами. А далі?

Ми передбачали, що пільгу можуть не продовжити й готувалися до такої ймовірності. Саме тому на 2024 рік бюджет на закупівлі було збільшено на 2,5 млрд грн. Хоча при цьому ми дуже сподівалися, що пільгу не скасують і ми зможемо витратити ці кошти на закупівлі ліків та медобладнання. Тим більше, що ми запланували на 2024 рік реалізацію комплексних й дороговартісних проєктів. На жаль, реалізувати всі плани не вдасться – закупимо менше, а додатковий бюджет доведеться спрямувати на оплату ПДВ. Або ж влітку знову проситимемо перерозподілити бюджетні кошти на наші програми. Сподіваємося, що Уряд нас в цьому підтримає й збільшить бюджет саме на суму ПДВ.

Та й інших клопотів буде чимало. Можуть виникати «касові розриви» і через це – затримки ліків. Щоб зрозуміти технічні деталі адміністрування ПДВ, можемо розглянути це на прикладі дистриб’юторів. Наприклад, один з найбільших дистриб’юторів відвантажив нам товар. Але поки він не зареєструє податкову накладну (а він може зробити це як одразу, так і через 15 днів), ми не зможемо відвантажити та зареєструвати товар, бо не буде балансу податкових зобов’язань і кредиту. Тож якщо нам терміново потрібно буде відвантажити якісь ліки, доведеться або в телефонному режимі просити дистриб’ютора швидше зареєструвати накладну (а в нього тисячі подібних операцій), або (у разі критичної ситуації) ще раз сплатити ПДВ, інакше нам загрожує штраф у розмірі 20-50% від суми податкових зобовʼязань. Врахуйте, що суми наших контрактів величезні! Де брати кошти на такі штрафи? До того ж це в будь-якому разі уповільнить процес отримання товару.

Тобто скасування ПДВ найбільше вдарить по гнучкості та швидкості процесів закупівлі й поставки ліків?

Так, бо гроші на закупівлі ліків ще можна додати в бюджет. А от проблему гнучкості та швидкості грошима не вирішиш. І тут ми однозначно втрачаємо. По-друге, це вплине на умови закупівлі, відсоток прямих контрактів. І по-третє, це дуже ускладнить процес забезпечення закладів обладнанням, адже ПДВ на нього здебільшого становить 20%. Так само є певні медичні вироби, на які додатково нараховуватиметься ще 5% мита. І таких нюансів дуже багато.

Чи вплине це на спроможність медзакладів здійснювати власні закупівлі, а також на ціни в аптеках?

Лікарні ніколи не були звільнені від оплати цього виду податку і не могли купувати товари безпосередньо у нерезидентів. Здебільшого вони працювали з дистриб’юторами або з українськими виробниками. Але якщо певний лікарський засіб є в Нацпереліку і через згадані проблеми (затримки на митниці, немає грошей на ПДВ, невчасно відвантажили зі складу тощо) виникатиме дефіцит, лікарня купуватиме препарат самостійно. І тоді дистриб’ютори можуть використати цю ситуацію на свою користь і продавати ліки дорожче. Але це мінімальний ризик, я сподіваюся, що такого не буде.

Щодо аптек, то вплив на них може бути лише опосередкований. Якщо не вдасться зберегти контракти з дистриб’юторами з 2023 року, то вони їх або розриватимуть (це найгірший сценарій), або виконуватимуть з ризиком працювати в мінус. Щоб перекрити додаткові витрати, великі дистриб’ютори можуть закладати їх в ціни, котрі «випливуть» підвищенням в рітейлі.

Чи дійде справа до «зриву» дороговартісних контрактів

Які перспективи договорів керованого доступу та «ліків зі співчуття», чи будуть вони тепер доступними?

Ви зачепили дуже болісне питання. Щодо ДКД та й більшості наших договорів, виникла неочікувана проблема. Річ у тому, що ПДВ нараховується за середньою ринковою вартістю. Якщо вона значно перевищує ціну імпортованого товару, митниця сприймає це як навмисне заниження ціни з метою зменшення бази оподаткування. Оскільки майже за всіма нашими контрактами ціна товару набагато нижча за середньоринкову (через великі обсяги, кращі умови, прямі контракти), це породжує проблеми.

Щодо ДКД маємо ситуацію, коли в умовах деяких договорів закладено, що окрім забезпечення наявної кількості пацієнтів, яким держава купує ліки за ДКД, компанія безоплатно надаватиме ці препарати нововиявленим пацієнтам. Тож виходить, що отримуючи ліки безоплатно, за них потрібно сплатити ПДВ за середньою ринковою вартістю, яка є неймовірно високою! Ми очікуємо зустрічі з органами виконавчої влади, щоб також врегулювати ці питання. Бо такого досвіду у держави ще не було (саме у сфері публічних закупівель). Тому питання «що робити» – ключове.

Чи є загроза зриву закупівель?

Існує великий ризик щодо закупівель обладнання, бо навряд чи нам ще колись вдасться отримати значний бюджет на цей напрям і такі ціни. Зокрема, у минулому році нам вдалося отримати найкращу ціну на лінійні прискорювачі, яка могла колись бути в Європі. Контракт дуже дороговартісний і ніхто з постачальників обладнання не закладав у 2023 році суму ПДВ у його вартість. Тому у разі вимоги сплатити на митниці ще 7%, а за деяким обладнанням – 20%, їм вигідніше відмовитися від виконання контракту й сплатити штраф. Ми розуміємо, що це неприпустима ситуація, бо лікарні вже готують приміщення під обладнання, а ще більше його очікують пацієнти. Тому ми боремося за збереження цих контрактів.

Що ще на порядку денному роботи МЗУ?

Зараз найнагальніше питання – це ПДВ. Також активно ведемо ринкові консультації з постачальниками циклотронів. Вони потрібні для виробництва радіоізотопів, що використовуються для діагностики онкозахворювань. Це теж дуже складна історія. Набагато складніша, ніж ми очікували, бо циклотрон потребує спорудження бункера, систем вентиляції та охолодження, лабораторії синтезу для виготовлення ліків. Відповідно, потрібно купити досьє та експертизу на їх виготовлення, зареєструвати, провести їх клінічні випробування, отримати GМP сертифікат відповідності умов виробництва ліків міжнародним вимогам. Словом, потрібно побудувати мініфармзавод на території лікарні й надалі організувати подальшу дистриб’юцію цих ліків в інші заклади.

Можна піти легшим шляхом – побудувати маленькі циклотрони і виготовляти ліки як екстемпоральні, що спрощує процедуру. Однак тоді ці ліки не можна надати іншій лікарні, тож доведеться ставити більше ПЕТ-сканерів і забезпечувати трафік пацієнтів. Оберемо найоптимальніший варіант без ризиків для пацієнтів.

Також завершуємо збір потреб у медтоварах від лікарень. Сподіваюся, що зможемо розпочати закупівлі вже в березні. Наразі ми збираємо трирічну потребу за деякими напрямами, щоб укладати трирічні контракти. А за найскладнішими напрямами (серцево-судинні хвороби, онкологія) ще й перевіряємо, чи є в конкретного медзакладу пакет НСЗУ на відповідні послуги.

Наразі 700-900 закладів подають потребу на комплекс медичних виробів. Але не завжди роблять це правильно, оскільки у них відсутня експертиза. Тобто, зараз відбувається найскладніший етап збору потреби, але з часом ці питання будуть врегульовані, щоб пацієнти завжди мали доступ до безперервного та безоплатного лікування.