Символи фармації: про що вони розповідають нам сьогодні?

Символи ніколи не створювались за якимись певними стандартами, а виходили виключно з історичних обставин, значущих подій, які варто було закарбувати у пам’яті. Фармація і медицина – не виняток, а тому, вивчаючи символи – вивчаєш й історію.

Приміром, Західна Україна зазнала більшого впливу західноєвропейських традицій, що відзеркалилося в назвах аптечних закладів і їхніх символах – гербах – «Аптека під золотим орлом», «Аптека на розі», а от Слобожанщина завжди була більш орієнтованою на власне українські традиції – знахарство, лікування травами, що пояснюється дуже просто, якщо знаєш степи і поля цих місцин. 

Про символи фармації в історичному контексті, і про їхнє значення для фармацевтичного закладу сьогодні ThePM розповідає доцент кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ Тетяна АРТЮХ.

Чому символи важливі

Організаційна культура є складним соціальним явищем, яке формується у фармацевтичному закладі під впливом низки факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Вона залишається тією сферою, де розробка концепцій та наукові надбання озброюють керівників різних фармацевтичних закладів орієнтирами для пошуку шляхів підвищення ефективності своїх закладів. Історичний розвиток суспільства та перехід його на нові рівні свідомості висувають фармацевтичним закладам сучасні вимоги до розробки та впровадження оновленої системи цінностей. За сучасних умов складної економічної ситуації на фармацевтичному ринку саме організаційна культура кожного фармацевтичного закладу є тією відмінною рисою, що дозволяє не загубитися серед конкурентів, підтримувати високий рівень ефективності та сприяти еволюційному розвитку організації відповідно до розвитку суспільства.

Сенс такого знаку відрізняється багатозначністю, що дозволяє надавати нове значення вже існуючим символам залежно від сформованих цінностей, які є основою організаційної культури.

Наприклад, сучасну символіку Міністерства охорони здоров’я України –його емблему та прапор – визначено Наказом президента України N 24/2003 від 15.01.2001 «Про символіку Міністерства охорони здоровʼя України», а Наказом МОЗ України від 01.12.2004 N 590 «Про затвердження опису зовнішнього сигнального покажчика аптечного закладу та його структурного підрозділу» визначено й символіку фармацевтичного закладу.

Зважаючи на багатовікову світову історію фармації та медицини, вибір таких сучасних символів не є випадковим.

Символи фармації: історичний екскурс 

В основі емблеми Міністерства охорони здоров’я України лежить чаша Гігеї (чаша зі змією), богині здоров’я, дочки бога медицини і лікування Асклепія. Зображували її у вигляді молодої жінки, яка годує змію з посудини.

Це не тільки найбільш впізнаваний символ, а й найдавніший у світі. Зображення чаші Гігеї можна зустріти на артефактах VIII — VI ст. до н.е.

Проте однозначного трактування походження цього символу не має й досі. Деякі дослідники вважають, що ця емблема означала лише чашу для зберігання зміїної отрути, яка широко застосовувалась для виготовлення ліків.

Також побутує думка, що цей символ було запропоновано італійськими аптекарями з м. Падуя, який згодом перетворився на загальноприйнятий медичний знак.

Нарівні із ним існує такий символом, як посох Асклепія - бога медицини і лікування, що символізував звʼязок мандрівника-лікаря із землею. У римській міфології Асклепій іменується Ескулапом. Проте, на відміну від чаші Гігеї, свого значного поширення цей символ у сучасному фармацевтичному світі не знайшов. До речі, саме посох Асклепія, зображено на емблемі ВООЗ. Також вважається, що саме Асклепію належить і символ «Яд і протиотрута» у вигляді чаші зі зміями, що схилилися до неї: отрута, потрапляючи в чашу, підставлену людиною, перетворюється на протиотруту.

Ще одним символом для позначення протидії є Кадуцей (від грец. –«знак повноважень вісника»), що символізував врівноважену і доброчесну поведінку. Це емблема медицини або комерції, не зважаючи на її неоднозначність.

Проте, на сьогодні відомими є й інші символи фармації. Серед таких ступка і товкач, які з давніх часів були неодмінними атрибутами алхіміків та фармацевтів для виготовлення порошків і пасти.

Їх зображували на вивісках над входом до аптеки для неписьменних городян і мандрівників з інших країн, які могли безпомилково знайти крамницю з лікарськими засобами. Згодом цей символ почали зображувати на гербах профільні університети, які готували провізорів, а також фармацевти, які отримали дворянство. Поряд із цим символом, аптекарі віддавали перевагу більш витонченим образам — квіткам конвалії або терезам.

До речі, на ступці часто можна побачити й інше символічне зображення «Rx» (буква R з пересіченій діагональної рискою), що є так званою абревіатурою латинського слова receptum – «взяте» або Recipe – «візьми» для позначення рецепту, тобто самого пропису на виготовлення лікарського засобу або взагалі готового лікарського засобу для отримання якого потрібен рецепт.

У деяких країнах на вивісках аптек, де є ліки за рецептом, і зараз можна побачити ці дві літери.

Але сьогодні, наприклад, у Німеччині та Австрії, зустрічається й інший варіант використання літер, зокрема великої червоної стилізованої букви «А», що походить від німецького слова Apotheke.

Також, досить відомим символом фармації можна вважати й аптечні терези або, як їх ще називають аптекарські терези.

Вони були відомі ще в стародавньому Вавилоні та Єгипті. З їх допомогою жерці храмів зважували ліки і засоби для бальзамування, оскільки вони забезпечували відносно високу точність зважування. Саме через цей символ в фармації зявився ще й відомий вислів «Точно, як в аптеці».

Проте, історія фармації та аптекарської справи знає багато прикладів використання й інших дивовижних символів.

Так один з них — ріг міфічної тварини єдинорога, яким часто прикрашали вивіски середньовічні європейські аптеки. За легендами, ріг цей мав велику цілющу силу, а порошок з нього вважався чудодійним засобом для продовження молодості та використовувався при лікуванні лихоманки, епілепсії, «морової пошесті», «чорної немочі», «вкушених зміями». В епоху Відродження фігурку єдинорога розміщували над входом в аптеки — її і сьогодні можна побачити в старовинних кварталах деяких німецьких міст.

У XII столітті одним із символів фармації Західної Європи стали зображення ефіопів з відкритим ротом — гаперів (від гол. «зевун»), яких розміщували над входом до аптеки для залучення покупців. Це було своєрідною рекламою на східний манер. Повсюдне поширення гапери отримали в XVI столітті. З часом зображення змінювались та зявлялись нові фігури блазнів, римських воїнів і хворих в нічному ковпаку. Сьогодні подібні скульптури можна зустріти на вулицях Данії, Голландії та Бельгії.

Аптечна куля (від англ. Showglobe) — скляна посудина з кольоровою рідиною всередині, яку використовували аптекарі на вивісках для неписьменних людей, де можна отримати медичну допомогу. Однозначного трактування виникнення цього символу не існує, проте є декілька версій, що викликають найбільшу цікавість, не зважаючи на неможливість їх історичного підтвердження або спростування.

Так, за однією легендою часів вторгнення Юлія Цезаря в Британію одну з узбережних аптек було вирішено використовувати для координації військ. В якості сигнального знаку аптекар використав підсвічені судини з кольоровими рідинами, що знаходились на вікні його крамниці. З тих часів, за легендою, на знак своєї вдячності Юлій Цезар дозволив всім аптекарям виставляти судини з кольоровими рідинами на вікна, як символ свого покликання. З часом власники аптекарських магазинів в прибережних районах почали вже заповнювати судини червоною і зеленою рідинами, щоб показати морякам, де можна отримати медичну допомогу.

Особливо це згодилося під час епідемії чуми в Лондоні, в той час як багато лікарів втекли з міста, а відповідно до прийнятого у 1542 році в Англії акту, аптекарям дозволили практикувати лікування хворих поряд з докторами.

Проте навіть форма цих судин має власні легенди. Так, відповідно до однієї з них, ці судини або контейнери різної форми, які могли бути попередниками аптечних куль, використовувалися на Близькому Сході, як ємності для мацерації під час якої органічний матеріал просочувався рідиною під прямими сонячними променями та на відкритому повітрі.

Саме незвичність та загадковість такого посуду використали на свою користь алхіміки, щоб привернути до себе увагу і позначити майстерність своєї професії. Аптечні кулі та судини різної форми були розповсюджені не тільки у Європі, а й у 1789 були експортовані в Америку. Саме вони були тим елементом, що відрізняв аптеки серед інших будівель, які були дуже схожими. Проте, з часом конструкція і форми судин почали розвивалися і стали складнішими.

Символи фармації: наш час

У наш час аптекарські кули знайшли своє продовженні в іншому вигляді.Наприклад, символів червоного та зеленого хрестів, які розміщують на фасадах аптек, аби привернути увагу перехожих.

Зелений хрест, як офіційний символ Асоціації фармацевтів Франції, вперше з’явився у 1984 році, де і був зареєстрований. Прототипом цього символу став яскравий червоний символ міжнародного товариства «Червоний хрест», який був створений у Швейцарії в 1864 році. Саме червоний хрест до 1913 року розміщували над входом в аптеки аж до заборони його використання в комерційних цілях. Проте французи знайшли вихід з цієї ситуації шляхом перефарбування хреста у зелений колір, який асоціювався з травами для виготовлення лікарських засобів. З часом цей знак набув поширення у всьому світі.

Нині фармацевтичні заклади використовують майже всі ці символи, нерідко комбінуючи їх, що надає їм можливості залишатися вірними традиціям, відповідати загальногалузевій фармацевтичній стилістиці та підтримувати власний стиль за рахунок впровадження особистих відмінних рис їх діяльності.

Так, наприклад на емблемі фармацевтичних закладів, що спеціалізуються на серцево-судинних лікарських засобах може бути зображено серце. Аптеки матері та дитини також легко відокремити за характерним символом. Нерідкість використання у емблемах фармацевтичних закладів й інших медичних символів, що знайомі усім оточуючим, наприклад показник нормальної температури тіла людини – 36,6 градусів тощо. Також, можливим є використання у символах особливостей місцевості, контингенту клієнтів, їх національності, історичний подій, пов’язаних з цим будинком або місцем тощо.

Приклади використання символів фармації у логотипах фармацевтичних закладів

Використання історично сформованих символів

Аптечні заклади «Під золотою зіркою», «Під срібним орлом», «Під святим духом», «Під золотим оленем»…

«Першу міську аптеку заснував у Львові у першій половині XVI ст. рецептар на ім’я Олександр.

Далі були аптечні заклади «Під золотою зіркою», «Під срібним орлом», «Під святим духом», «Під золотим оленем»… Кожен власник утримував лише одну аптеку, яку намагався як найгарніше оздобити зовні й всередині, купував обладнання для приготування ліків, завозив якомога більше готових засобів та сердечно опікувався своїми пацієнтами. Репутація аптеки, як і сам заклад, передавалися у спадок дітям».

Ще один цікавий приклад — «Таємна аптека». Історія цього незвичного музею розпочалася у 2012 році, коли в одній із найстаріших львівських аптек «Під Угорською короною», що на площі Соборній, 1, під час проведення будівельно-відновлювальних робіт було виявлено таємний вхід у підземелля, а в ньому — давню фармацевтичну лабораторію, у якій таємний аптекар досі «варить» мило для хабарників і виготовляє «пігулки для щастя».

Аптека «Під Угорською короною» заснована 1772 року на колишній Бернардинській площі (тепер площа Соборна) представником знаної родини французьких емігрантів АлександромЛошан де Берʼє. Назва аптеки повʼязана з тим, що, за легендою, поряд у Бернардинському монастирі певний час перебували реліквії Св. Стефана – короля і покровителя Угорщини. Документів про початкову діяльність аптеки не знайдено, проте маємо деякі факти з її історії. У 1871 році власником аптеки став Якуб Піпес-Поратинський, на змовлення якого на початку ХХ століття архітектор Король Боублік звів на цьому ж місці новий триповерховий будинок, де аптека знаходиться і сьогодні. Тоді ж у торгівельному залі поставили необарокові меблі з металевим решітником, вхід прикрасили ажурним ковпаком, а на фасаді розмістили напис – «Рік заснування 1772». Зараз головну таємницю аптеки охороняє єдиний у світі Лев-аптекар, який у своїй аптечній ступці «зітре у порох усі Ваші проблеми!»

Серед сучасних символів фармації України – зображення грецької богині Панацеї (все виліковує), дочки Асклепія. Панацея — міфологічний універсальний засіб від усіх хвороб. Зображують Панацею у вигляді жінки з рецептурним довідником та вагами в руках. Поряд із цим символом своєї популярності набула статуя «Аптекар» в університетській мантії та магістерському чотирикутнику, що розміщена на пʼєдесталі. Він уособлює аптекарів середньовічної доби.