Алергія на яйця — одна з найпоширеніших харчових алергій у дітей. Тривалий час єдиним варіантом її лікуванням було повне уникнення алергену.
Оральна імунотерапія (ОІТ), при якій пацієнт отримує мікродози алергену з поступовою ескалацією дози, відома як концепція давно, та її оптимальний протокол при цьому типі алергії не був визначений і досі.
Дослідники з Дитячої лікарні Філадельфії (CHOP) порівняли три протоколи ОІТ у вибірці з 111 дітей (середній вік 8,4 років) з IgE-опосередкованою алергією на яйця.
- Перший протокол починався з яєць у складі печива та кексів з поступовим переходом на звичайне (нативне) яйце.
- Другий використовував звичайне яйце одразу, але у високій стартовій дозі (від 3,3 мг до 4 г білка).
- Третій теж починав зі звичайного яйця, але у низькій дозі (від 1,6 мг до 3 г). Після початкової ескалації у клініці пацієнти продовжували щоденний прийом алергену вдома з підвищенням дози кожні два тижні під наглядом лікаря.
Загалом 74% дітей, які розпочали ОІТ, через шість місяців підтримувальної дози пацієнт могли вільно вживати яйце у складі випічки плюс щонайменше 3 г звичайного яйця або пройти провокаційний тест з 12 г яєчного білка.
Але різниця між протоколами виявилась разючою. Низькодозовий протокол виявився найуспішнішим: 78% пацієнтів пройшли провокаційний тест з 12 г яєчного білка, порівняно з 61% на високодозовому та лише 44% на протоколі з яйцем у випічці.
«М’якший» підхід спрацював краще за «агресивний» за всіма показниками. Пацієнти на низькодозовому протоколі рідше потребували премедикації антигістамінними (33% проти 73% на високодозовому та 59% на «випічці»). Високодозовий протокол мав найвищу частоту невдач при початковій ескалації (20% проти 4% в решті двох). Протокол з яйцем у випічці мав найвищий відсоток відмов від лікування (44% проти 19% у двох інших). Використання адреналіну було найчастішим на високодозовому протоколі.
Логіка результатів зрозуміла: низька стартова доза дозволяє імунній системі адаптуватися поступово, без шоку, що забезпечує кращу комплаєнтність і меншу кількість побічних реакцій. Високі дози ефективніше «проштовхують» толерантність, але ціною частіших реакцій і відмов. Яйце в складі випічки як стартовий продукт виглядає найбезпечнішим варіантом, але на практиці пацієнти частіше кидають лікування, ймовірно через складність переходу до звичайного яйця.
Потрібно зазначити, що три протоколи впроваджувалися послідовно, а не одночасно, а це не дозволяє повністю виключити вплив зовнішніх факторів. Усі пацієнти починали ОІТ до схвалення омалізумабу, який зараз використовується для зниження ризику реакцій при імунотерапії.
