Медицина Сінгапуру: витрати — невеликі, успіхи — значні

Марина Шевченко, Медична газета “Ваше здоров’я”

Незважаючи на те, що державні витрати на охорону здоров’я в Сінгапурі найнижчі серед розвинених країн і становлять усього 4,7% ВВП, стандарти надання медичних послуг викликають повагу. Країна утримує найнижчий рівень дитячої смертності у світі (2,0 на 1 тис. народжених живими), а також посідає 6-е місце за рівнем очікуваної при народженні тривалості життя серед чоловіків і 4-е — серед жінок.

Філософія національної системи охорони здоров’я Сінгапуру — забезпечення якісних і доступних базових медичних послуг для всіх. Держава пропонує універсальне медичне страхування населення із системою фінансування, яка базується на індивідуальній відповідальності громадян за своє здоров’я. Водночас Міністерство охорони здоров’я активно займається профілактичними програмами та пропагандою здорового способу життя. Завдяки змішаній системі фінансування, запровадженню ринкових механізмів, конкуренції та прозорості у діяльності галузі, а також використанню сучасних технологій медицина Сінгапуру може похвалитися значними успіхами.

МММ, що не обманює

Громадяни Сінгапуру (як і ті, хто не має громадянства, але постійно проживає в країні) мають право на субсидовані медичні послуги, що надаються через державні лікарняні установи (субсидії покривають витрати на 50-80%).

Подальша допомога в оплаті медичного рахунку відбувається через фонд обов’язкових заощаджень — Central Providence Fund (CPF): відрахування туди здійснюються у відсотках від середньомісячної заробітної плати працівника залежно від його віку та доходу.

CPF не є системою медичного забезпечення національного рівня, тому сума, яку громадянин вносить у цей фонд, використовується лише для особистого лікування чи лікування утриманців. Частина внесків фонду йде на медичне страхування Medisave, Medishield і Medifund (так звані три М).

• Medifund — забезпечує захист уразливих категорій населення. Фонд був створений у квітні 1993 року з початковим капіталом $200 млн. Через старіння населення країни уряд Сінгапуру вирішив виділити частину Medifund для забезпечення цілеспрямованої медичної допомоги нужденним людям похилого віку.
• Medisave — обов’язкова схема медичних заощаджень, яка охоплює приблизно 85% населення (заснована у квітні 1984 року) і є національною системою. Громадяни відкладають частину свого доходу на рахунки Medisave, щоб оплатити власне лікування (чи найближчих родичів) у разі госпіталізації, оперативні втручання та деякі амбулаторні витрати.

За цією схемою на особистий рахунок найманий працівник робить внесок від місячної заробітної плати, розмір якого залежить від віку людини: до 35 років — 8%, від 35 до 40 — 9%, від 45 до 50 — 10%, після 50 — 10,5%. При цьому внески до Medisave сплачують тільки наймані працівники, розмір заробітної плати яких становить щонайменше $1,5 тис. на місяць.

З 1 січня 2016 року граничну суму медичних заощаджень буде перейменовано на базову медичну суму (BHS — the Basic Healthcare Sum), яка використовуватиметься і для покриття витрат на медичну допомогу після досягнення особою 65-річного віку. До того ж BHS зросте до $49,8 тис. (сьогодні мінімальна сума, яка має бути накопичена особою до досягнення нею віку 55 років на рахунку Medisave, повинна становити не менше $43,5 тис.).

Власник рахунку може використовувати накопичені кошти для оплати власного лікування та медичного обслуговування найближчих родичів. Наприклад, на оплату пакета послуг при народженні дитини виділено ліміт до $450 за кожен день перебування у лікарні і додатково $450 за хірургічні процедури; на паліативну допомогу — $2,5 тис. на 1 пацієнта (разово); хоспісну допомогу — до $200 за кожен день госпіталізації; лікування у денному стаціонарі — до $150 на добу (максимальна сума $3 тис. на рік). Вартість консультації лікаря загальної практики — $20-30.

• Medishield — базова схема медичного страхування за низькою вартістю (фінансується державою). Вона була запроваджена у 1990 році для забезпечення оплати рахунків за госпіталізацію. У рамках Medishield пацієнти беруть на себе частину медичних витрат через механізми співстрахування і франшизи, які можуть бути оплачені за допомогою Medisave або готівкою.

У зв’язку зі старінням населення країни уряд Сінгапуру вирішив збільшити витрати на охорону здоров’я. Протягом наступних 5 років (починаючи з 2016 року) мають намір виділити $3,2 млрд, щоб допомогти населенню скористатися новим універсальним планом медичного страхування Medishield Life. Додаткові $8 млрд виділено і на охорону здоров’я та інші пільги для літніх людей (за прогнозами число сінгапурців старше 65 років до 2030 року потроїться і становитиме 900 тис., а середній вік жителів держави за цей час зросте з 39 до 47 років).

Турбота на всіх рівнях

Держава подбала про те, щоб кожен її громадянин мав своєчасний та економічно ефективний доступ до різних рівнів медичної допомоги.

Первинна медична допомога (ПМД) надається лікарями зазвичай загальної практики в мережі державних і приватних закладів: у Сінгапурі 18 державних поліклінік та близько 1,5 тис. приватних медичних установ. У державних поліклініках надаються ПМД, профілактичні медичні послуги та послуги з медико-санітарної освіти. На їх рівні задовольняється 20% загального попиту на ПМД, решту 80% цього виду допомоги покривають приватнопрактикуючі лікарі. У поліклініках здійснюється амбулаторне лікування, доліковування після виписки зі стаціонару, імунізація, скринінг, надаються діагностичні та фармацевтичні послуги.

Лікарняний сектор також має свою специфіку. Державні медичні установи поділено на 2 групи: це Група національної охорони здоров’я (NHG — National Health Care Group) та Служба охорони здоров’я Сінгапуру (SingHealth).

Такий поділ здійснено з метою вертикальної інтеграції послуг, розширення взаємодії цих груп, стимулювання інновацій і підвищення якості медичної допомоги (при збереженні витрат на доступне медичне обслуговування). NHG і SingHealth заснували лікарні та спеціалізовані центри як приватні компанії, але вони повністю належать уряду.

Стаціонарна допомога надається у 8 державних лікарнях (6 із них — екстреної медичної допомоги, 1 — для жінок і дітей, ще 1 заклад — психіатричного профілю). У державних лікарнях є багатопрофільні служби, які надають екстрену, стаціонарну та спеціалізовану амбулаторну допомогу, та відділення невідкладної допомоги, які працюють цілодобово. Крім того, функціонують 6 національних спеціалізованих центрів: онкологічного, кардіологічного, офтальмологічного, дерматологічного, неврологічного та стоматологічного профілів.

Також за ініціативою уряду створено так звані громадські лікарні (community hospitals) — для надання медичної допомоги пацієнтам, які потребують доліковування після виписки зі стаціонару й подальшої реабілітації, а також літнім людям, яким потрібен переважно сестринський догляд. Хоспіси є одним із видів громадських лікарень.

Потужність 85% державних лікарень і спеціалізованих центрів варіює від 185 до 2010 ліжок, приватних лікарень — зазвичай від 20 до 345. Забезпеченість ліжками за даними 2012 року в Сінгапурі становить 2 на 1 тис. осіб. Держава регулює й кількість лікарняних ліжок, і впровадження новітніх технологій з метою контролю за витратами. 81% ліжок державних лікарень значною мірою субсидуються з боку держави, решта 19% — фінансуються набагато менше або й узагалі працюють без державних субсидій. Тому пацієнти мають обирати, у наскільки комфортних умовах вони лікуватимуться: залежно від цього щоденні витрати на перебування у лікарняній палаті можуть становити від $30 до $3 тис. У 2012 році середня тривалість перебування пацієнтів у державних лікарнях становила 5,8 дня, середня заповнюваність — приблизно 85%.

Державні лікарні як зразок

Державні медичні заклади в Сінгапурі автономні щодо управлінських рішень, конкурують між собою і водночас із приватним сектором (щодо сервісу та якості наданих послуг), тобто функціонують як приватні компанії з обмеженою відповідальністю, завдяки чому оперативно реагують на потреби пацієнтів. У процесі реорганізації лікарень були запроваджені системи комерційного обліку для відтворення більш точної картини поточних витрат і зміцнення фінансової дисципліни та відповідальності.

Державні лікарні Сінгапуру — еталон для приватного сектора в плані дотримання професійних медичних стандартів, упровадження високовартісних медичних технологій, ціноутворення, хоча приватні медичні заклади країни й знані на весь світ відмінним рівнем обслуговування пацієнтів. Для громадян інших країн різниця вартості лікування у державних та приватних лікарнях незначна, водночас в останніх — кращий рівень сервісу й мінімальний час очікування, тож більшість емігрантів та медичних туристів прямують саме туди.

Працювати на «відмінно»

У Сінгапурі контроль за безпекою та якістю медичного обладнання здійснює спеціальна організація — Інспекція охорони здоров’я (Health Science Authority), яка керується критеріями оцінки якості й безпеки стандартів, прийнятими у США та ЄС. 9 клінік і 2 медичні центри Сінгапуру мають акредитацію Об’єднаної міжнародної комісії (Joint Commission International) — це третина всіх акредитованих комісією закладів в Азії. Акредитація JCI є свідченням найвищого рівня якості медичного обслуговування, безпеки пацієнтів і використання найбільш ефективних методів лікування.

Загальна лікарня Сінгапуру стала першою в Азії, акредитованою програмою Magnet Recognition Programme, і сьогодні входить до 5% лікарень світу, відзначених за відмінну якість роботи середнього медичного персоналу та догляду за пацієнтами. Це підтвердження того, що в Сінгапурі приділяють значну увагу підвищенню професійного рівня медичних працівників.

Після отримання базової медичної освіти більшість сінгапурських лікарів проходять курс клінічної ординатури у провідних клініках і спеціалізованих центрах США та Європи. Не лише лікарський та професорський склад, а й медичні сестри беруть участь у міжнародних конференціях і семінарах.

На рахунку фахівців Сінгапуру багато клінічних досягнень, зокрема в галузі хірургії очей, серця, головного мозку, лікування раку, трансплантації органів і застосування стовбурових клітин.

Як приклад — у 1987 року в Сінгапурі народилася перша у світі дитина із замороженого ембріона; у 1995 році там виконали першу успішну пересадку периферійних стовбурових клітин крові від донора, який не є родичем; у 2005 році застосували стовбурові клітини з кісткового мозку пацієнта для вирощування колінного хряща; у 2006 році Сінгапур здійснив перший у світі сеанс телемедицини в галузі офтальмології у форматі високої роздільної здатності. Та перелік успіхів медичного Сінгапуру серед країн Азії незрівнянно більший.

Система охорони здоров’я Сінгапуру посідає чільні місця за різними рейтингами міжнародних організацій. Наприклад, у 2000 році ВООЗ визнала її найкращою в Азії та 6-ю у світі. Центр співпраці ВООЗ вважає систему переливання крові Сінгапуру однією з найбезпечніших у світі. 2003 року Агентство аналізу політичних та економічних ризиків (PERC) визнало систему охорони здоров’я Сінгапуру найбільш підготовленою до кризових ситуацій в Азії та віддало їй 3-є місце серед країн світу.

У 2010 році Сінгапур увійшов до числа 10 кращих держав для медичного туризму за версією сайту International Living. У рейтингу Агентства Bloomberg (2014 рік) за ефективністю системи охорони здоров’я Сінгапур виборов 1-е місце серед 51 країни, випередивши Гонконг, Італію, Японію.