Розкрито секрет «стимулюючої» чашки кави: справа не тільки в кофеїні

Останні дослідження вказують, що вплив кави на роботу кишківника не можна пояснити самим лише кофеїном — імовірно, він охоплює взаємодію між біоактивними сполуками кави та мікробіотою кишківника.

В деяких дослідженнях було показано, що пацієнти, які пили каву після операцій на ШКТ, швидше відновлювали функцію кишківника, ніж ті, хто кави не вживав. А от введення самого лише кофеїну такого ефекту не давало — отже, до фізіологічної дії кави причетні й інші її складники. Ці висновки узгоджуються з попередніми доклінічними дослідженнями, в яких і кофеїнова, і безкофеїнова кава стимулювала скорочення клубової та товстої кишки. Це вказувало на активацію мускаринових шляхів, незалежну від кофеїну. У сукупності ці дані свідчать, що кава містить біоактивні сполуки, які впливають на мікробіоту кишківника.

Докази прямої взаємодії між кавою та мікробіотою походять насамперед із дослідження від 2024 року, де були проаналізовані метагеномні дані з понад 54 000 зразків калу разом з інформацією про раціон понад 22 000 учасників. Аналіз показав стійкий звʼязок між споживанням кави та підвищеною чисельністю бактерії Lawsonibacter asaccharolyticus, біологічна роль якої досі мало вивчена. Цей звʼязок відтворювався в кількох незалежних когортах із різними моделями харчування, а також спостерігався серед людей, які пили каву без кофеїну. В учасників із найвищим споживанням кави чисельність L. asaccharolyticus була значно більшою, ніж у тих, хто кави не пив. Експерименти in vitro додатково засвідчили, що кава сприяла росту цих бактерій у культурі.

Науковці вважають, що зазначені ефекти навряд чи можна пояснити самим лише кофеїном. Поліфеноли кави, зокрема похідні хлорогенової кислоти, досягають товстої кишки, де кишкові бактерії перетворюють їх на біоактивні сполуки. Меланоїдини, що утворюються під час обсмажування кави, теж частково піддаються ферментації й можуть діяти як пребіотики. Такі сполуки здатні сприяти вибірковому розвитку видів мікроорганізмів, повʼязаних зі сприятливими метаболічними профілями. Утім, механізми цього явища й функціональна роль L. asaccharolyticus залишаються незʼясованими.

Ще одне дослідження виявило, що помірне споживання кави повʼязане з більшою чисельністю бактерій роду Bifidobacterium і водночас із нижчим рівнем родини Enterobacteriaceae, яку за надмірної присутності асоціюють з дисбіозом. Крім того, у любителів кави спостерігалося більше мікробне різноманіття — ознака, яку зазвичай вважають маркером стійкішої екосистеми кишківника. Науковці дійшли висновку, що вплив кави сягає далі за кишкову моторику й може охоплювати взаємодію між мікробіотою, метаболітами поліфенолів та сигналами осі «кишківник — мозок».