- Категорія
- Новини
Функціональна електростимуляція — обнадійливий метод відновлення після інсульту
- Дата публікації
Американські фахівці застосували для реабілітації постінсультних пацієнтів функціональну електростимуляцію – метод, який передбачає використання електричного струму для активації уражених нервів і мʼязів.
У дослідженні фази IIb взяли участь понад 100 пацієнтів з однобічним геміпарезом верхньої кінцівки, які перенесли геморагічний або ішемічний інсульт за 6–24 місяці до набору в дослідження. (Дані нейровізуалізації для підтвердження типу інсульту чи локалізації ураження були недоступні.)
Учасників випадковим чином розподілили до трьох груп, в кожній з яких застосовувався окремий метод:
- керована контралатеральна функціональна електростимуляція (CCFES) — 36 пацієнтів,
- циклічна нейромʼязова електростимуляція (cNMES) — 39 пацієнтів,
- таргетна тренувальна терапія (TOT) – 38 пацієнтів.
Протокол лікування: 10 сеансів на тиждень, які виконувалися самостійно вдома та 22 сеанси функціональних завдань у лабораторії протягом 12 тижнів.
Згідно з результатами, CCFES забезпечувала більш виражене зменшення порушень верхньої кінцівки порівняно з двома іншими методами, а також краще відновлення функції верхньої кінцівки порівняно з TOT. Але при порівнянні з двома іншими методами керована контралатеральна функціональна електростимуляція не продемонструвала переваг щодо покращення мануальної спритності.
Через 6 місяців після лікування у всіх трьох групах спостерігалося істотне покращення балів за тестом «Коробка і кубики»\ Box and Blocks Test (BBT); відмінності між групами не були статистично значущими. Приріст балів за шкалою Фугл-Мейєра був вищим у групі CCFES порівняно з cNMES і TOT; приріст функціональних можливостей за тестом рухової активності руки \ Action Research Arm Test (ARAT) — значно вищий у групі CCFES, ніж у TOT. Серйозних небажаних явищ, повʼязаних з лікуванням, зафіксовано не було.
«Загалом результати свідчать, що керована контралатеральна функціональна електростимуляція — патофізіологічно обґрунтований підхід до реабілітації після інсульту, який можна адаптувати для самостійного застосування вдома, — сприяє відновленню моторики кисті навіть у пацієнтів із хронічними помірно-тяжкими функціональними порушеннями», — резюмували автори.
