В Україні запустили програму профілактики фетального алкогольного спектра порушень

Окрім ФАС, до фетального алкогольного спектра порушень належать менш виражені, але клінічно значущі стани — частковий ФАС, алкогольний розлад нейророзвитку, нейроповедінкові розлади та вроджені дефекти, пов’язані з пренатальним впливом алкоголю.

ФАСП є серйозною медико-соціальною проблемою з довготривалими наслідками для дитини, її родини, системи охорони здоров’я та суспільства загалом. Водночас ці порушення є повністю запобіжними: у 100% випадків їх можна уникнути за умови відмови від алкоголю під час вагітності.

Попри це, профілактика ФАСП досі недостатньо інтегрована у щоденну медичну практику. В Україні бракує систематичних даних про поширеність таких розладів, а значна частина жінок не отримує чіткої та перевіреної інформації про ризики вживання алкоголю під час вагітності.

У відповідь на ці виклики Центр громадського здоров’я упродовж 2025 року впровадив серію заходів, спрямованих на посилення спроможності медичних працівників у роботі з вагітними та жінками, які планують вагітність. Програма передбачає надання актуальних знань, практичних інструментів і нових підходів до консультування.

Ситуація з ФАСП в Україні

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році поширеність фетального алкогольного синдрому в Україні становила 50 випадків на 10 000 дітей. Водночас ці показники ґрунтуються на дослідженнях і оцінках, а не на системному щорічному обліку.

За даними НСЗУ, упродовж 2020–2024 років діагноз «ФАС» було встановлено 363 дітям, що становить приблизно 0,05 випадків на 1000 дітей.

Алгоритми роботи лікарів

Наразі українські лікарі переважно користуються загальними рекомендаціями та навчальними матеріалами. Водночас валідовані інструменти скринінгу, які широко застосовуються у світі — зокрема AUDIT-C, T-ACE та TWEAK, — не включені до затверджених стандартів медичної допомоги вагітним в Україні.

Чинний стандарт «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю» передбачає обов’язковий скринінг із використанням AUDIT лише для людей із залежностями, зокрема серед вагітних і жінок, які планують вагітність. Водночас стандарт «Нормальна вагітність» не містить чітких рекомендацій щодо оцінки вживання алкоголю, структурованого консультування чи покрокового алгоритму дій для медичних працівників.

Нові підходи до консультування

Для покращення якості профілактики Центр громадського здоров’я запропонував модель амбулаторного консультування вагітних із використанням стандартизованого інструменту AUDIT-C та короткотривалих інтервенцій. Цю модель було апробовано в медичних закладах Києва в межах ініціативи JA PreventNCD.

За результатами апробації Центр планує розробити рекомендації для подальшого масштабування цієї практики.

Навчання медичних працівників

У межах JA PreventNCD також проведено дослідження щодо рівня обізнаності медиків про ризики ФАСП та бар’єрів у профілактиці. Воно показало, що лише 15% опитаних медичних працівників раніше проходили спеціалізоване навчання з цієї теми.

Для лікарів, які працюють із вагітними та долучилися до ініціативи, було організовано тренінги з використання методів мотиваційного інтерв’ю, спрямованих на підтримку здорової поведінки, зокрема відмови від алкоголю під час вагітності.

На основі отриманих результатів також розроблено онлайн-курс із мотиваційного консультування. Упродовж року його пройшли понад 8 500 медичних працівників, що дозволило їм глибше зрозуміти ризики вживання алкоголю під час вагітності та впевненіше проводити ефективні консультації з пацієнтками.

Інформаційна робота та партнерство

У рамках ініціативи було підготовлено та поширено інформаційні матеріали для жінок і медичних працівників, а також проведено серію вебінарів для лікарів, фахівців центрів контролю та профілактики хвороб і широкої аудиторії.

Паралельно налагоджено співпрацю з Департаментом охорони здоров’я КМВА, Київським міським ЦКПХ та керівниками медичних закладів, що сприяло підвищенню видимості проблеми ФАСП і залученню професійної спільноти до обговорення та практичних дій.