Як повідомляють британські фахівці, травми стопи чи гомілковостопного суглоба, отримані під час професійної футбольної кар’єри, асоціюються з підвищеним ризиком розвитку остеоартриту в цих анатомічних ділянках.
Спеціалісти з Університету Ноттінгема провели дослідження «випадок-контроль» у когорті FOCUS, до якої ввійшло 424 колишніх британських чоловіків-професійних футболістів. 63 з них мали діагноз остеоартриту стопи чи гомілковостопного суглоба (середній вік 63,22 роки), 361 розглядалися як контрольні особи (середній вік 63,08 роки).
Травма стопи чи гомілковостопного суглоба визначалася як травма з болем, що тривав більшість днів понад 3 місяці під час кар’єри, ін’єкція – як введення кортикостероїдів чи інших агентів у суглоб стопи чи гомілковостопного суглоба під час кар’єри.
Серед 63 випадків 45 стосувалися діагнозу остеоартриту стопи чи гомілковостопного суглоба, встановленого сімейним лікарем, 18 – операції на передній частині стопи чи гомілковостопному суглобі у віці 40 років або старше.
Порівняно з контролем, вищий відсоток пацієнтів з групи випадку перенесли травму стопи чи гомілковостопного суглоба (73,3% проти 42,5%) та повідомили про історію будь-якого типу ін’єкцій у стопу чи гомілковостопний суглоб (75,0% проти 48,4%), будь-яких ін’єкцій у гомілковостопний суглоб (61,2% проти 36,6%) та ін’єкцій кортикостероїдів у гомілковостопний суглоб (57,1% проти 32,1%).
За підрахунками авторів, травма стопи чи гомілковостопного суглоба підвищувала ризик розвитку остеоартриту стопи чи гомілковостопного суглоба у понад чотири рази, тоді як історія будь-якого типу ін’єкцій у стопу чи гомілковостопний суглоб — у понад два з половиною рази.
«Запобігання травмам стопи/гомілковостопного суглоба у професійних спортсменів залишається ключовим клінічним пріоритетом. В цьому аспекті для профілактики можуть розглядатися програми, зосереджені на зміцненні, покращенні пропріоцепції та нейром’язових тренуваннях, які забезпеча зменшення ризику травм нижніх кінцівок», — підсумували автори.
