Едем Адаманов розповів, як лікарні готуються до зими та працюватимуть під час блекаутів

Енергостійкість і тепло

«Якщо ми говоримо про електроенергію, 97% закладів вони забезпечені», — наголосив Адаманов.

За словами посадовця, за останні роки до лікарень поставили близько 15 тисяч генераторів, тож критична інфраструктура має резервне живлення:

«За електроенергією ми не переживаємо, вони точно будуть підключені».

З теплом допомагає давня інфраструктура: у більшості багатопрофільних лікарень працюють автономні котельні, а опалювальний сезон уже розпочався.

МОЗ робить ставку на спроможну мережу з 600+ опорних закладів по країні. Половина з них «готова до того, що, в принципі, не буде ні води, ні тепла, ні електроенергії декілька днів» — лікарні мають власні свердловини, резерви води та автономні джерела струму. Решта підсилені для довшої автономної роботи з електрикою і теплом.

Сонячні електростанції: економія й запас міцності

За різними проєктами, вже понад 250 медзакладів обладнали сонячними панелями. Це не допоміжні геліосистеми, а «маленькі електростанції»: взимку вони дають до 5 годин, влітку — до 10 годин живлення, що дозволяє закладам «на цих батареях зможуть самі себе забезпечити».

Упродовж 2–3 місяців планують підключити ще 50 лікарень, а наступного року — залучити співмірну кількість. Географію розгортання формують рівномірно, з пріоритетом для громад із більшою щільністю населення.

Ланцюги постачання ліків: швидке відновлення після ударів

Коментуючи наслідки останніх обстрілів фармацевтичного складу, Адаманов підтвердив, що один із великих дистриб’юторів повністю втратив київський склад із товаром орієнтовно на 4 млрд грн. Водночас інші компанії «підставили плече», перерозподілили запаси і за кілька днів запустили буферний склад для Києва та центральних регіонів.

«По-перше, ми живемо в Україні, всі розуміють різні ризики. Тому готуються до різних сценаріїв. А по-друге, цей дистрибʼютор вже зазнавав атаки, на жаль», — зазначив заступник міністра, підкресливши, що компанія завчасно підготувала буферний майданчик.

Укриття й безпека пацієнтів

У спроможній мережі переважна більшість лікарень мають сховища та укриття — розрахунок орієнтовно на 265–270 тис. осіб, що становить понад 80% потреб.

У 2024 році з держбюджету таргетно спрямували 1 млрд грн на укриття (із співфінансуванням громад), реалізовано низку проєктів. Із 2025 року кожен об’єкт, що фінансується з держбюджету, обов’язково включає укриття; допомагають і уряди європейських країн.

Кадрова політика: мотивація й утримання

Уряд комплексно стимулює прихід і утримання фахівців:

• доплати молодим лікарям за роботу в малих містах і селищах;
• службове житло за кошти лікарні з можливістю приватизації після 10 років;
• переваги за програмою єОселя;
• міжнародні освітні програми для студентів і викладачів;
• щорічне підвищення зарплат.

«Не на будівлях, не на обладнанні… якщо там не буде людей, воно нікому не потрібно», — наголосив Адаманов, відзначивши позитивні зміни менеджменту й мотивації в багатьох лікарнях за останні 3–4 роки.

Доступ до лікування: державні закупівлі та реімбурсація

Заступник міністра охорони здоров’я підкреслив, що доступність ліків — це не лише про вартість, а насамперед про системне державне забезпечення пацієнтів.

Посадовець зазначив, що сьогодні держава фінансує два основні напрямки — амбулаторне та стаціонарне лікування.

У стаціонарах медикаменти закуповують централізовано. Цьогоріч на це передбачено 15 млрд грн, що покриває потреби пацієнтів із найскладнішими захворюваннями — онкологією, гемофілією, рідкісними (орфанними) хворобами.

Для амбулаторного сегмента діє програма «Доступні ліки», яка щороку розширюється — додаються нові молекули препаратів і збільшується бюджет.

Крім того, лікарні мають можливість оперативно закуповувати препарати через електронний каталог Prozorro Market. За даними МОЗ, із початку року й до 1 жовтня медзаклади придбали ліків на понад 10,5 млрд грн.

«Це та частка держави, яку ми зараз можемо собі дозволити», — зазначив Адаманов.

Він також наголосив, що, попри війну, ціни на ліки зростають повільніше, ніж інші товари першої необхідності. Частина міжнародних компаній заморозила ціни для України в євро та доларах, а понад 100 національних виробників забезпечують значну частку внутрішнього ринку генеричними препаратами.

«Так, ви можете відчути деякі здорожчання, але вони заморозили ціни. Вони дійсно для ринку України не піднімали їх», — уточнив він.

МОЗ також домовилося із великими фармвиробниками про зниження цін на 30% для понад сотні найважливіших препаратів, що забезпечують найуразливіші категорії пацієнтів