ЄС ухвалив нову стратегію у сфері лікарських засобів, Україна готується стати частиною фармринку Європи

Заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко повідомила, що Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) та керівники національних агентств країн ЄС (HMA) ухвалили Стратегію мережі європейських агентств до 2028 року.

Документ визначає шість ключових напрямів розвитку:

• забезпечення доступності ліків у ЄС;
• використання цифрових технологій та штучного інтелекту;
• розвиток інновацій і конкурентоспроможності фармсектору;
• протидія антимікробній резистентності;
• стабільність постачання лікарських засобів;
• підвищення стійкості регуляторної мережі агентств.

«Україна вже не просто спостерігач — ми синхронізуємось із європейськими змінами, будуємо довіру до свого ринку й поступово входимо в спільну фармацевтичну екосистему», — наголосила Слободніченко.

Європа переживає кризу з дефіциту ліків

Заступниця міністра відзначила, що нині ЄС стикається з масштабним дефіцитом медикаментів. За даними платформи моніторингу нестачі лікарських засобів EMA (ESMP), у реальному часі фіксується дефіцит десятків позицій — від інсуліну та сальбутамолу до семаглутиду й імуноглобуліну.

Причинами називають перебої у виробництві, логістичні проблеми, подорожчання енергоносіїв, а також залежність від активних фармсубстанцій (АФІ) з Китаю та Індії.

«Україна може стати частиною рішення для ЄС, і Міністерство охорони здоров’я разом із парламентським Комітетом з питань здоров’я нації та бізнес-асоціаціями активно до цього готується», — зазначила Слободніченко.

Вона анонсувала конференцію «UA–EU: стратегічне партнерство у фармацевтичній галузі», під час якої обговорюватимуть шляхи інтеграції українських виробників у європейську систему постачання.

Україна — потенційний фармпартнер ЄС

За словами Слободніченко, українські виробники вже випускають низку препаратів, що можуть частково компенсувати дефіцит у Європі — зокрема інсулін, імуноглобулін і сальбутамол. Крім того, гармонізація українського законодавства з фармрегулюванням ЄС, участь у Twinning-проєкті та створення національного фармацевтичного агентства підвищують довіру до регуляторної системи України.

«Україна рухається до того, щоб стати надійним партнером і гарантом безпеки лікарського ринку Європи, здатного забезпечувати стабільність постачання критично важливих препаратів», — підсумувала представниця МОЗ.