- Категорія
- Новини
Коли лікар може відмовити пацієнту в лікуванні, а коли не має права: пояснення медичного адвоката
- Дата публікації

Зазвичай лікарі зобов’язані надавати допомогу в будь-яких умовах. Однак закон передбачає ситуації, коли медик має право відмовити пацієнту. Про те, у яких випадках це можливо, розповіла медичний адвокат Олена Бабич, пише РБК-Україна.
Коли лікар не має права відмовити пацієнту
Зазначено, що в ситуаціях, коли існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю людини, лікар зобов’язаний надати допомогу. Йдеться про випадки невідкладних станів, де від швидкості втручання залежить життя пацієнта.
Законодавство України чітко закріплює цей обов’язок. Зокрема, стаття 45 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачає, що медична допомога має бути надана навіть без згоди пацієнта або його представника, якщо існує критична загроза чи немає можливості отримати згоду. Аналогічні положення містить і стаття 284 Цивільного кодексу.
Крім того, стаття 139 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність для медичних працівників у разі, якщо допомогу в екстреній ситуації не надали або зробили це із запізненням. У таких випадках лікар може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Коли лікар може відмовити в лікуванні
За словами Олени Бабич, законодавство передбачає кілька ситуацій, коли лікар має право відмовити у наданні допомоги.
Перша з них стосується моменту ще до початку лікування. Якщо пацієнт не перебуває у невідкладному стані, медик може відмовитися брати його під опіку у випадках, коли сторони не знаходять спільного бачення щодо методів лікування. Подібні конфлікти нерідко виникають у практиці стоматологів чи в інших сферах, де від пацієнта очікується згода на запропоновані підходи.
Друга ситуація регламентована статтею 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Якщо терапія вже розпочата, лікар має право припинити її в односторонньому порядку у випадку, коли пацієнт ігнорує його рекомендації чи призначення. У такому разі відповідальність за наслідки для здоров’я переходить на самого пацієнта.
Окрім цього, закон дозволяє лікарю відмовити у подальшому лікуванні тим, хто свідомо порушує правила внутрішнього розпорядку медичного закладу. Водночас ця відмова допустима лише тоді, коли вона не створює загрози життю самого пацієнта чи безпеці оточуючих.