Чому аптечні мережі нав’язують БАДи та «власні» ліки 

Чому аптечні мережі нав’язують БАДи та «власні» ліки 

За підсумками 1-го кварталу 2025 року українці витратили в аптеках 58,5 млрд грн. Із цієї суми 78% (45,6 млрд) припадає на ліки, а на другому місці – БАДи, які вже займають 12% аптечного кошика. Їхній ріст колосальний – плюс 30%, це найвищий показник серед усіх товарів, що продаються в аптеках. У 2024 році через аптеки українці витратили на БАДи понад 21,8 млрд грн.   

Про це написав у своєму блозі на Цензор.НЕТ народний депутат України, член Комітету з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування Сергій Кузьміних

Він пояснив, що  БАДи мають назви, схожі на назви ліків, і виглядають як лікарські засоби – блістери, упаковка «під медикамент».

 «Найпоширеніший приклад – заспокійливі засоби. Валеріану можна знайти у аптеці за 30–50 грн, але «модний» БАД під брендом аптечної мережі (в кращому випадку з додаванням ще декількох трав) з тією ж діючою речовиною коштує від 150 до 400 грн. Іноді, читаючи склад цього модного БАДу, складається враження, що блістер і упакування коштує дорожче ніж його вміст. Це показує, наскільки високою є націнка», – написав народний депутат і вказав, що такі продукти приносять аптеці значно більший прибуток, ніж звичайний продаж ліків.

Також він  повідомив, що аптечні мережі вимагають від фармацевтів продавати ВТМ – за це вони отримують премії, бонуси і виконують «плани продажів».

Більше того, в аптеках проводять публічні опитування: чи пропонує фармацевт клієнтам додаткові «товари».

На думку Сергія Кузьміних, щоб змінити ситуацію, потрібно:

  • зобов’язати фармацевтів повідомляти пацієнта, що БАД не є лікарським засобом і не має доведеного терапевтичного ефекту,
  • організувати продаж БАДів на окремій касі – можна без участі фармацевта, але з чітким розділенням асортименту,
  • позначати на упаковках БАДів, які продаються в аптеках,  великим шрифтом: «Не є лікарським засобом».

Щоб споживач   сам обирав, що йому купувати, а не був заручником агресивного маркетингу від аптечних мереж.

Проблема «власних» ліків

Схожа ситуація і з ВТМ на лікарські засоби, зазначає Сергій Кузьміних. І пояснює, що зазвичай це генеричні препарати, які давно є на ринку, але продаються під новим брендом аптечної мережі. Виробництво часто відбувається у дешевших підрядників, іноді навіть за межами України.

Аптеки так само нав’язують споживачам «свої» бренди, навіть якщо є кращі та дешевші аналоги. Водночас ВТМ витісняють продукцію незалежних виробників з полиць аптек. Покупець не знає, хто реальний виробник ВТМ, і не завжди є підтверджена біоеквівалентність таких препаратів до оригінальних.

«У країнах ЄС ВТМ роблять ліки дешевшими, щоб підвищити доступність. В Україні ж часто відбувається навпаки – вони дорожчі за звичайні генерики», – пояснює народний депутат. І пропонує: «Встановити чіткі цінові межі для генериків. Зараз законодавство передбачає що генерик не може коштувати дорожче 75% від оригінального препарату. Я б модифікував цю норму – 75% на 1 та 2-й генерик, 50% на 3 та 4-й генерик, починаючи з 5-го його вартість не перевищує 35% вартості оригінального». А також зобов’язати виробників доводити біоеквівалентність генеричних ліків до оригіналу – щоб пацієнт отримував якісний і доступний препарат.