Лише 6 років здоров’я після виходу на пенсію: Жолнович про тривалість активного життя українців

Термін «здорове життя» в цьому контексті означає період, коли людина може жити автономно, не потребуючи безперервної медичної підтримки, постійного прийому медикаментів або допомоги в догляді з боку інших.

«Це надзвичайно невисокий показник. Це означає, що українці швидко втрачають здатність до активного повсякденного життя. І це те, над чим потрібно працювати», — сказала Жолнович.

Вона пояснила, що головними причинами такої ситуації є низький рівень доходів, відсутність якісних соціальних послуг та соціальна ізоляція літніх людей. Міністерка також нагадала про перші місяці повномасштабного вторгнення, коли тисячі людей похилого віку, незважаючи на наявність грошей, залишилися без підтримки, адже фізично не могли купити продукти або дістатися до аптек.

У відповідь на це уряд у рамках реформи соціальних послуг планує впровадити мережу кейс-менеджерів у кожній громаді та розвивати систему денного догляду, що замінить стаціонарне утримання. Головним пріоритетом є збереження автономії людини та підтримка її звичного способу життя.

Особливу увагу приділяють створенню центрів життєстійкості — багатофункціональних хабів соціальної підтримки. Жолнович зазначила, що Україна орієнтується на досвід Ізраїлю, де такі центри оперативно реагують на кризові ситуації: інформують родини, надають психологічну допомогу та координують необхідну підтримку.

Реформа також передбачає:

• розвиток муніципальної няні та підтримку матерів з дітьми;
• впровадження послуги підтриманого проживання для людей з інвалідністю;
• забезпечення доступу до соціального таксі, супроводу в лікарнях і інклюзивного навчання;
• розширення психосоціальної підтримки та допомоги доглядальникам;
• запровадження малих грантів для сімей із дітьми, які потребують додаткових соціальних послуг.

«Ми не повинні позбавляти людину її індивідуальності тільки тому, що вона потребує догляду», — додала міністерка.