Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету ВР з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних, коментуючи ситуацію щодо фармацевтичного маркетингу, навів статистику в цифрах.
«Виробник платить певний платіж аптечній мережі, щоб його продукти продавались. Платить не за те, щоб ліки були в наявності, а за те, щоб вони продавалися більше! Маркетинг завжди закладається у вартість препарату. Завжди! Тобто за нього платить пацієнт. Зараз дуже багато бруду в ЗМІ проти мене — лише тому, що я виступаю за заборону або зменшення маркетингу», – зазначив Сергій Кузьміних у дописі на своїй Facebook-сторінці.
Далі нардеп навів цифри.
Отже, продаж ліків у 2024 році в аптеках становив 150 млрд грн. Виробники та аптечні мережі запевняють, що маркетинг був близько 20% (хоча офіційно податкова фіксує 6%, тобто різниця йшла якимись іншими шляхами). Це близько 30 млрд грн на рік.
30 млрд грн заплатили аптечним мережам (а їх у нас 5, вони контролюють 64% ринку) за те, щоб продавали не те, що лікує, а те, за що аптека отримувала додаткові надприбутки.
З березня, за рішенням РНБО та Президента України, введено повну заборону на маркетинг. Наразі МОЗ розробляє постанову, яка врегулює та обмежить цей платіж.
Сергій Кузьміних пропонував встановити 5% — це 7,5 млрд грн. Після численних нарад МОЗ запропонувало свою версію — близько 9%, тобто 14 млрд грн.
Водночас аптечні мережі вимагають 12% — це вже 18 млрд грн.
«Ці гроші платяться не за полицю, не за рекламу — а за продаж ліків! І часто — безрецептурних, у більшості випадків це чергова версія «диклофенаку». Виробник створює ще один препарат, який нікому не потрібен, платить за нього маркетинг — а аптека нав’язує його нам. Це не промоція. Це заробіток на пацієнтах! Аптека — це не АЗС, де пропонують все підряд. Це заклад охорони здоров’я!», – наголосив Сергій Кузьміних у своєму дописі.
Нагадаємо, що МОЗ запропонувало встановити відсоток маркетингу від обсягу реалізації виробника, а не аптеки. На думку міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, зʼявиться конкуренція між аптеками, щоб отримати маркетингові виплати від виробника, тобто з’явиться конкуренція за наданою маркетинговою послугою. Аптеки зможуть конкурувати між собою й отримувати більше коштів, якщо пропонуватимуть якісні послуги з маркетингу. На думку міністра, маркетинг не має використовуватися як інструмент для входу на аптечну полицю за принципом «не заплатиш – не потрапиш».
Також МОЗ ініціювало обмежити маркетинг на ОТС-препарати в розмірі 20% і дозволити приблизно до 3% умовного маркетингу від обсягу продажів конкретного виробника рецептурних лікарських засобів. Це дозволить не встановлювати верхню межу маркетингу для аптек, а виробникам дасть змогу зрозуміти, яку суму на маркетинг вони можуть витрачати, і вирішувати, з якою аптекою чи аптечною мережею співпрацювати.
Редактор ThePharmaMedia
