Діагностувати бічний аміотрофічний склероз часом проблематично в зв’язку з різноманітністю клінічних проявів захворювання. Французькі науковці запропонували нові інструменти для вирішення цього завдання.
Співробітники клінічного центру університету Монпельє (Франція) провели дослідження в рамках проекту INTERVAL, в якому порівнювалася ефективність низки лабораторних тестів щодо діагностики бічного аміотрофічного склерозу (БАС).
У зазначене дослідження було включено 139 пацієнтів з БАС (середній вік, 67,3 року, 50% жінок) і 70 осіб без БАС (середній вік, 63,8 року, 41% жінки). Автори провели порівняння чотирьох технік вимірювання легких поліпептидних нейрофіламентів (нейрофіламентів легкого ланцюга, NfL):
Крім того, Elecsys використовували для оцінки показників двох сироваткових субстанцій: гліального фібрилярного кислого білка (GFAP) і фосфорильованого білка тау 181 (pTau181).
Середня тривалість спостереження становила 42 місяці для групи з БАС і 141,6 місяця для контрольної групи.
За висновками авторів, всі тести на визначення NfL у сироватці крові показали високу точність у діагностиці бічного аміотрофічного склерозу, а також при прогнозуванні прогресування захворювання.
Так, всі чотири техніки вимірювання показали діагностичну цінність, щоправда Ella, Lumipulse і Elecsys були дещо точнішими у порівнянні з Simoa. Решта три істотно не відрізнялися одне від одного. З іншого боку, вимірювання pTau181 та GFAP продемонструвало слабкі діагностичні можливості.
Щодо прогностичних маркерів, то пацієнти з БАС з рівнем NfL вище граничних значень мали майже нульову виживаність на 50 тижні, тоді як пацієнти з рівнем NfL нижче граничних значень мали 40%-50% виживаність на 50 тижні.
Серед хворих на БАС найгірший прогноз мали пацієнти з бульбарною формою захворювання, і єдиним біомаркером, який дозволяв її диференціювати, виявився pTau181: при бульбарному БАС рівень цього білка був значно вищим.
На думку авторів, отримані результати закладають підґрунтя для рутинного використання зазначених лабораторних аналізів у клінічній практиці, оскільки вони з високою точністю допомагають відрізняти БАС від інших нейродегенеративних захворювань.
