Інклюзивна аптека: ДЛС роз’яснила правові нюанси

Відповідно до вимог Ліцензійних умов, суб’єкт, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі ЛЗ, має створити необхідні умови для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів. ДЛС нагадала, що до маломобільних груп населення належать: вагітні жінки; діти до 7 років; особи, які супроводжують малолітніх дітей; люди поважного віку; люди з інвалідністю; люди з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями (фізичними, сенсорними, психічними, розумовими); люди які отримали тимчасову травму або хворіють; люди з нестандартними розмірами тіла: значно більшою або меншою за середню масою тіла, низького чи зависокого зросту; люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними (приміром під впливом стресу).

Згідно ДБН В.2.2-40:2018. «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», доступність повинна забезпечуватися: фізичною можливістю і зручністю потрапляння та пересування об’єктом, прилеглою територією, отриманням послуг; фізичною безпекою при потраплянні на об’єкт та пересуванні на ньому, прилеглою територією, отриманням послуг ; можливістю вільного отримання інформації про об’єкт та послуги, що надаються; вільної навігації (орієнтування) по об’єкту та прилеглою територією.

За нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися та вводитися в експлуатацію з елементами доступності для маломобільних груп населення. Серед іншого в ДБН наведено технічні характеристики: пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату; тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору; іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху (згідно розділу 6,7,8 ДБН), тощо.

Статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що експертиза- це діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, стандартам, будівельним нормам і правилам та, які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів. Діяльність з експертизи та обстеження у будівництві віднесена до Переліку видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальні виконавці яких проходять професійну атестацію. Отже, підставою для висновку щодо наявної доступності маломобільних груп населення до приміщень аптечних закладів відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів, може слугувати документальне підтвердження фахівця з питань технічного обстеження будівель та споруд (експертиза), який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Інформацію про експертів, включених до реєстру атестованих осіб можна знайти в тому числі на офіційному сайті Мінрегіонбуду.

Одночасно з цим, у відповідності до статті 27 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», у разі, якщо діючі об’єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з інвалідністю, за погодженням з громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну: пандуси, ліфти, підйомники (згідно розділу 6,7 ДБН).

Згідно вищезазначеного закону, планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проектування, будівництво і реконструкція об’єктів фізичного оточення без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються. Зазначена діяльність здійснюється з урахуванням думки громадських об’єднань осіб з інвалідністю. Інформацію про громадські організації інвалідів, включені до Реєстру громадських об’єднань можна отримати на офіційному сайті Мінюсту.

Для осіб з порушенням слуху і мовлення громадські будівлі і споруди слід оснащувати послідовною і повною (від входу до окремих приміщень) візуальною інформацією, для того щоб вони мали змогу орієнтуватися без додаткового спілкування, у разі якого виникають труднощі. Кожні приміщення повинні бути чітко позначені, знаки (покажчики) мають бути крупними і максимально освітленими. У будівлях і спорудах, де передбачена звукова інформація, необхідно використовувати дублювання інформації написами на дисплеях, табло і піктограмах.

Системи засобів інформації та сигналізації про небезпеку повинні бути комплексними і передбачати візуальну (світлову), звукову і тактильну інформацію в приміщеннях, призначених для перебування всіх категорій осіб з інвалідністю, зокрема осіб з порушенням слуху. ДЛС нагадала, що в Україні для організації сурдоперекладу існує, поміж інших, Українське товариство глухих (УТОГ).

Відомство також зауважило, що пристосування об’єктів культурної спадщини має відбуватися з урахуванням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».