Амітриптилін зменшує симптоми синдрому подразненого кишечника

Якщо симптоматичне лікування не діє, то згідно з рекомендаціями Національного інституту охорони здоровʼя та якості медичної допомоги Великобританії пацієнту призначають низькі дози трициклічних антидепресантів. Проте їхня ефективність при СПК була мало вивчена. Тому фахівці з університетів Лідса, Саутгемптона та Брістоля вирішили перевірити у ефективність низьких доз амітриптиліну при синдромі подразненого кишечника в окремому шестимісячному випробуванні за участю 463 пацієнтів зі стажем захворювання близько 10 років.

232 учасники приймали амітриптилін у низьких дозах (1 раз на добу у дозі від 10 до 30 мг), друга половина отримувала плацебо. Завершили дослідження 338 осіб: 173, які приймали амітриптилін, та 165 із групи плацебо. Основними причинами припинення лікування стали «побочки», що виникли у 30 учасників групи амітриптиліну та 20 осіб із групи плацебо, а також відсутність ефекту у 7 осіб, які приймали амітриптилін, та 18 учасників, які отримували плацебо.

Через три місяці прийому амітриптиліну стан пацієнтів покращився, що відбилося в деяких метриках – серед іншого автори використовували госпітальну шкалу рівня тривоги та депресії (HADS) та систему оцінки тяжкості симптомів СПК (IBS-SSS). Прийом амітриптиліну не вплинув на показники HADS, але давав зниження за шкалою IBS-SSS. У більшості учасників, які отримували амітриптилін, за шкалою IBS-SSS біль у животі зменшився на 30% або більше через 6 місяців терапії, хоча на здуття живота чи інші симптоми препарат не вплинув.

Побічні ефекти трициклічного антидепресанту були повʼязані головним чином з його відомими антихолінергічними ефектами, включаючи сухість у роті (54% учасників), сонливість (53%), нечіткість зору (17%) і проблеми з сечовипусканням (22%).