Вчені зʼясували, як утворюються метастази – рак «протікає» в організм через судини

Американські фахівці задалися питанням, чи можуть пухлинні клітини викликати ослаблення хіральності ендотеліальних клітин і провокувати їхню дезорганізацію в стінці судин. Результати їх роботи показали, що прямий контакт клітин крові зі злоякісними змінює їх нормальну орієнтацію (за годинниковою стрілкою) на більш схильну до метастазування позицію — проти годинникової стрілки.

«У нормальних умовах ендотеліальні клітини (ЕК) мають сильну іманентну хіральність за годинниковою стрілкою (вправо). Ослаблення хіральності ЕК значно погіршує функцію ендотеліального барʼєру, і злоякісні клітини набувають можливість метастазувати через аномальне «протікання» кровоносних судин. Ми вважаємо, що сильна хіральність ендотеліальних клітин за годинниковою стрілкою важлива для підтримки цілісності кровоносних судин, але вона може пошкоджуватися/послаблюватися пухлинними клітинами, що може збільшити ризик метастазування. Збереження нормальної хіральності може перешкодити міграції пухлини шляхом посилення хіральності та підтримки цілісності ендотеліального бар'єра кровоносних судин», – пояснили дослідники.

Вони культивували людські клітини судинного ендотелію пуповини (hUVEC) з кількома лініями ракових клітин, що мають різний ступінь злоякісності. Потім вони порівняли реакцію hUVEC на контакт із злоякісними клітинами.

Вчені були здивовані переміщенням цих двох типів клітин: у більшості моделей метастазування перед тим, як потрапити в кровообіг, злоякісні клітини рухаються до кровоносних судин. Мікрошаблон, що імітує взаємодію ЕК зі злоякісними клітинами, показав зовсім інше — ендотеліальні клітини рухалися у бік ракових.

Виявилося, що хіральність hUVEC за годинниковою стрілкою менше залежить від локальної гормональної сигнальної системи і більшою мірою від прямого фізичного контакту з раковими клітинами. На думку авторів, у цьому процесі задіяні специфічні білки, що знаходяться на пухлинних клітинах і що звʼязуються з рецепторами на ендотеліальних клітинах.

Автори роботи вважають, що регулювання взаємодії між рецепторами забезпечить контроль над метастазуванням і збираються розробити для цього нові терапевтичні сполуки.