Нове дослідження оцінило звʼязок захворювань очної поверхні з терапією дупілумабом

У проспективному дослідженні за участю 69 пацієнтів з екземою, які розпочали терапію дупілумабом (Dupixent), на вихідному рівні OSD виявлялося у 91,3%, при цьому близько половини цих пацієнтів не скаржилися на симптоми офтальмології. Серед цих пацієнтів OSD не було діагностовано у 6 пацієнтів, легке OSD виявили у 37 пацієнтів, помірне та важке – у 20 та 6 пацієнтів відповідно. 71% пацієнтів на початковому рівні також мали скарги на алергічний конʼюнктивіт.

Пацієнти, включені в дослідження, які почали лікування дупілумабом, були у віці 36-38 років, з індексом площі та тяжкості екземи (EASI) 14,7-16,5. Початковий стан очної поверхні оцінювали за шкалою UTOPIA. Для аналізу біомаркерів та рівня дупілумабу було зібрано слізну рідину, для аналізу бокалоподібних клітин проводилася імпресійна цитологія. Тести проводилися через 4 та 28 тижнів після початку лікування антитілом від екземи.

Протягом 28 тижнів терапії у 14,5% пацієнтів спостерігалося погіршення OSD, при цьому погіршення захворювання асоціювалося зі зниженням кількості келихоподібних клітин. Крім того, лікування дупілумабом асоціювалося зі значним зниженням продукції муцину (Mucin5AC), що свідчило про зниження функції келихоподібних клітин. На думку авторів, інтерлейкін-інгібуючий ефект дупілумабу може призвести до зменшення кількості келихоподібних клітин та зниження вироблення муцину. В підгрупі з 48 пацієнтів дослідники також виявили значно вищі рівні дупілумабу у слізній рідині у пацієнтів з важчим OSD із порівнянними рівнями у сироватці крові.

OSD було зареєстровано у 34% пацієнтів з атопічним дерматитом, які отримували дупілумаб, і це найбільш часто помічний ефект лікування антитілом. Примітно, що про цей побічний ефект не повідомляють інші пацієнти, які отримували дупілумаб щодо іншого захворювання. Таким чином, автори припускають, що пацієнти з екземою можуть мати схильність до розвитку OSD під час лікування дупілумабом.

Справді, як нещодавно зазначили співробітники Арканзаського університету, «з не зовсім зрозумілих причин захворюваність на конʼюнктивіт у пацієнтів з дупілумабом, які страждають на астму, хронічний риносинусит з поліпами або еозинофільний езофагіт варіюється від низького до нульового рівня. Отже, пацієнти з екземою можуть бути особливо сприйнятливими до OSD».