Вчені визначили оптимальну схему лікування короткозорості атропіном

Вчені визначили оптимальну схему лікування короткозорості атропіном

Першим фактором, що визначає ефективність лікування, стала доза, другим — вік, третім – ефект потовщення судинної оболонки ока.

Застосування атропіну в офтальмологічному розчині повʼязане із потовщенням судинної оболонки ока, повідомляється в «Американському журналі офтальмології». Зокрема, цей ефект відзначався у педіатричних пацієнтів із короткозорістю та був визнаний дозозалежним.

Автори роботи спостерігали 314 дітей, які проходили лікування низькоконцентрованим офтальмологічним розчином атропіну: препарат застосовували для зниження прогресування короткозорості. Пацієнтів розділили на чотири групи залежно від концентрації атропіну: 81 дитина отримувала 0,05% розчин, 80 – 0,025%, 86 – 0,01% та 69 — змінювали дозування. Контрольна група була відсутня з етичних міркувань.

Протягом двох років спостереження, субфовеальне збільшення товщини хоріоїди (SFChT) відзначалося у перших двох групах, де використовувалися найвищі концентрації атропіну.

«Примітно, що чинником, найбільш тісно повʼязаним з ефективністю лікування, був рівень концентрації, за яким слідував вік, а вже потім — ефект потовщення судинної оболонки. Відповідно до наших попередніх звітів, ефективність лікування атропіном залежить від концентрації: чим вища концентрація, тим сильніша відповідь. Це також залежить від віку — чим молодший вік пацієнта, тим нижче відповідь. Тому маленьким дітям потрібна більш висока концентрація атропіну для отримання кращої відповіді на терапію», — зазначають автори роботи.

На думку дослідників, субфовеальне збільшення товщини хоріоідеї (SFChT) може використовуватись для оцінки довгострокових результатів лікування міопії атропіном у дітей.