Тренди-2025: чим житиме галузь наук про життя цьогоріч?

1. Персоналізована медицина. Персоналізована медицина — підхід, спрямований на розробку прогностичних, профілактичних, діагностичних і терапевтичних рішень, більш адаптованих до фізіологічних, екологічних і поведінкових особливостей конкретної людини. З появою передових технологій, які дозволяють дослідникам виявляти індивідуальні відмінності в перебігу хвороб, ця галузь розширилася. В поточному році її посилять можливості, що надають нам нові інструменти та підходи, зокрема секвенування ДНК, мультиоміка та протеоміка.

2. Прориви у лікуванні нейродегенеративних захворювань. Неврологія – традиційно складний для біофармацевтики сегмент, оскільки «видає» високий відсоток невдач при гігантських інвестиціях. Та, зрештою, фармгалузь подолала страх фіаско та почала вкладати гроші в проєкти з лікування як орфанних, так і поширених хвороб ЦНС. Тож поточний рік напевне принесе нам принаймні пару гарних новин (на кшталт KarXT)!

3. IT — штучний інтелект. У 2025 році галузь медико-біологічних наук про життя посилить увагу до інформатики, що зумовить зниження вартості секвенування та ширше впровадження протеоміки, мультиоміки та просторової біології. Завдяки вдосконаленому моделюванню in silicio обмежені можливості лабораторій більше не будуть перешкодою для нових проривів, адже потрібну інформацію можна буде отримувати з баз даних – так само як і проаналізувати її чи розшифрувати за допомогою ШІ. Таку роботу вже виконує, наприклад, Alliance for Genomic Discovery, заснований у 2022 році – він аналізує сотні тисяч геномів для генерації мультимодальних фенотипових і мультиомних даних, які можна буде використовувати для виявлення нових терапевтичних мішеней.

4. Потрійні інкретиноміметики. Якщо 2023-2024 роки ознаменувалися сплеском популярності новітніх препаратів від ожиріння, то цей рік дасть нам їхню покращену версію. Вже у 2025-му на заміну семаглутиду й тирзапатиду можуть з’явитися так звані потрійні інкретини, націлені не на один, а одразу на три рецептори, що регулюють апетит і метаболізм. Яким буде майбутній клас ліків проти ожиріння, можна дізнатися тут.

5. Клітинна терапія. Ліки, які складаються з імунних клітин пацієнта, модифікованих за допомогою генної інженерії – одна з найгарячіших тем у медицині. Втім, дотепер таких схвалених лікарських засобів не набереться й десятка, а їхнє виробництво залишається дуже дорогим – попри те, що вони іноді творять чудеса. Досягнення суміжних галузей обіцяють кардинально покращити ситуацію з цими препаратами вже в найближчому майбутньому.

6. Реалістичне моделювання – органоїди. Органоїди — тривимірні штучно вирощені версії органів або тканин, які зазвичай походять від стовбурових клітин і можуть само організовуватися, повторюючи морфологію та функції своїх аналогів in vivo. Найбільш цінні моделі – церебральні органоїди, що допомагають перевіряти експериментальні технології, оминаючи етичні (та інші) обмеження традиційних випробувань на людях.

7. Палеогеноміка. Кілька десятиліть тому ідея витягувати генетичну інформацію з «музейних» зразків, таких як єгипетські мумії, зіпсовані часом та екстремальними температурами тканини чи доісторичні кістки, здавалася науковою фантастикою, як концепція відродження вимерлих біологічних видів. Проте роботи таких вчених, як лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 2022 року Сванте Пяабо, що секвенував геном неандертальця, перетворили подібні ідеї в захоплюючу реальність. Сучасні технології дають змогу готувати, очищати та аналізувати найделікатніші зразки, а це означає, що людство отримає дієвий інструмент для відновлення екологічного балансу.