Холодний сезон з найменшими втратами: як налаштувати імунітет?

Імунолог Андрій Волянський розповідає про профілактику респіраторних захворювань та важливість вакцинації в холодний сезон /Фото з власного архіву
Андрій Волянський, клінічний імунолог, д.мед.н., зав. лабораторії ІМІ імені Мечникова, головний лікар МЦ «Your baby – Your family – Your lab». Фото з власного архіву

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) найбільше дошкуляють людям саме у холодний сезон. Вірусні, бактеріальні, грибкові й навіть протозойні інфекції у цей час легше, ніж будь-коли досягають своєї мети. Чому ж імунітет нас не захищає, і як на це вплинути, щоб виправити?

Про проблеми холодного сезону та відповідне налаштування імунної системи розповідає клінічний імунолог, д.мед.н., зав. лабораторії ІМІ імені Мечникова, головний лікар МЦ «Your baby – Your family – Your lab» Андрій Юрійович ВОЛЯНСЬКИЙ.

Якщо говорити про летальні випадки, то найбільше життів забирають не віруси, а бактерії, зокрема, пневмокок. На другому місці гемофільна паличка і вже потім РСВ. А ковід є майже безпечною інфекцією для дітей і таким був навіть на піку пандемії.

«Зірки» епідсезону – найпоширеніші збудники респіраторних інфекцій

Що уражає наші дихальні шляхи?

Найпоширенішими збудниками респіраторних інфекцій (80% випадків) є віруси: грип, коронавірус, респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ), парагрип, риновірус, аденовірус тощо.

Дуже важливою групою є бактеріальні інфекції, зокрема, внутрішньоклітинні (або суперінфекції), що виникають у 60% випадків ГРВІ, симптоми яких тривають понад 10 діб.

Серед бактерій найпоширенішими збудниками інфекцій системи дихання є Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis та Streptococcus pyogenes.

На жаль, сьогодні ми маємо дуже обмежені можливості щодо діагностики внутрішньоклітинних інфекцій (мікоплазма, хламідія тощо) саме в респіраторній системі. При цьому вони потребують зовсім іншого лікування, а тому, на мій погляд, зараз в Україні потрібно думати над введенням нових стандартів діагностики внутрішньоклітинних інфекцій. Це можуть бути швидкі тести, але можна, звісно, застосовувати ПЛР та імунофлюоресценцію.

Які з вірусних збудників зараз найактивніші?

Віруси – це левова частка респіраторних інфекційних процесів у всіх відділах респіраторної системи. До першої четвірки лідерів належать: риновірус, РСВ, вірус грипу та останнім часом, SARS-CoV-2 – вірус, що викликає COVID-19.

З оприлюднених даних (2023-2024, UKSA, Великобританія) бачимо, що останніми тижнями знижується кількість виявлених зразків риновірусу та SARS-CoV-2, натомість збільшується кількість інфекцій через РСВ та вірус грипу. Іншими словами, черговий сезон грипу вже насувається.

В Європі наразі приблизно 2,5 тисячі позитивних зразків на тиждень й близько половини з них – це Велика Британія. Тобто грип іде з Заходу на континентальну Європу.

В Україні ми наразі не надто відчуваємо це, хоча, наприклад, у Харкові, в мене в клініці, ми вже виявляли один позитивний зразок на вірус грипу А. Щодо інших вірусів, які можуть спричиняти респіраторні інфекції, слід сказати, що це величезна група – понад 100 вірусів, серед них, наприклад, Human Metapneumovirus, парагрип та аденовірус. Вони також мають значення, але, оскільки перебіг спричинених ними захворювань, як правило, легкий і не потребує госпіталізації, вакцин проти них на сьогодні не розробляється.

Отже, найбільший тягар для систем охорони здоров’я та для самих пацієнтів – це віруси з першої четвірки. Вони не лише позбавляють нас та наших дітей якості життя, а часто й самого життя.

А які інфекції найнебезпечніші для людей, зокрема, для дітей?

Якщо говорити про летальні випадки, то найбільше життів забирають не віруси, а бактерії, зокрема, пневмокок. На другому місці гемофільна паличка і вже потім РСВ. А ковід є майже безпечною інфекцією для дітей і таким був навіть на піку пандемії.

А от за кількістю випадків лідирують не лише пневмонії. Друге місце посідає РСВ, за ним грип і вже потім бактеріальні патогени.

Але коли говоримо про летальні епізоди, можна сформулювати таке співвідношення: пневмонії (пневмококові), грип, COVID-19.

Треба сказати, що взимку помирає більше людей, ніж влітку.

За даними щотижневої кількості летальних випадків від усіх причин, саме в холодний сезон збільшується й кількість смертей від інсультів та інфарктів – це дві провідні причини смертності у світі. Хоча трапляються виключення. Так, у січні 2018 року це було обумовлено більш агресивним грипом, не кажучи вже про «ковідну синусоїду»: квітень 2020 – перша хвиля ковіду, друга в кінці 2020 – на початку 2021, потім зменшення летальних випадків (адже дуже багато людей похилого віку вже померли). А от величезний підйом летальності у 2022 році вже пов’язаний не з ковідом, а з грипом, якого не було майже два роки, бо ізоляційні заходи щодо ковіду були дуже ефективними й щодо грипу. Отже, грип повернувся в грудні 2022 року величезним спалахом у Північній Америці, Європі й, звісно ж в Україні.   

Важливо зауважити (!), що підйоми кількості летальних випадків від грипу або ковіду завжди збігаються з підйомами кількості летальних випадків від пневмонії. Тобто тут завжди є паралель.

А от щодо дітей, то за даними порталу EUROMOMO, який рахує кількість усіх летальних випадків від усіх причин в різних вікових групах, то серед дітей віком до 15 років впродовж цієї пандемії не було жодних підйомів зростання кількості летальних випадків, хоча діти хворіли на ковід. Тож, повторюся: ковід – майже безпечна для дітей інфекція.  

Але у грудні 2022 року відбувся перший пік зростання кількості фатальних випадків у дітей. Чому? Тому що повернувся грип і це дуже важлива теза: грип є дуже небезпечним для дітей, на відміну від ковіду. Висновок простий: дуже важливо (!) щепити дітей проти грипу, бо ця інфекція їх може вбивати.

Які ще інфекції мають значення для респіраторної системи?

Зараз у світі відбувається підйом захворюваності на кашлюк. Бачимо величезне зростання у Великій Британії, значне у Сполучених Штатах.

В Україні навіть за офіційними даними за 10 місяців приблизно 7 тисяч випадків захворюваності на кашлюк.

Зауважу, що дуже часто кашлюк не діагностують, особливо в дорослих людей. Адже в дорослих зазвичай невиразна клініка: тривалий кашель, часто без підвищення температури, тож діагностувати складно.

На мій погляд, нам важливо працювати над якістю діагностики, щоб виявляти і кашлюк, і хламідійну інфекцію тощо.

Профілактика та лікування ГРЗ

Як знизити ризики гострих респіраторних захворювань?

На мій погляд імунолога, важливіше запобігти інфекційному процесу або зробити його керованішим та полегшити перебіг захворювання.

І тут є багато різних медикаментозних та інших інструментів та засобів. До немедикаментозних, належать ізоляційні заходи – дистанціювання, карантин, використання засобів особистого захисту (маски тощо), дотримання правил особистої гігієни тощо.

Також всі ми маємо пам’ятати та дотримуватися загальних рекомендацій включно зі здоровим харчуванням, нормальним режимом активності та відпочинку, адекватним (відповідно до віку та стану здоров’я) фізичним навантаженням, загартовуванням, нормалізацією нічного сну для відновлення організму тощо.

Все це, безумовно, доволі дієві заходи, їх не слід недооцінювати.

А от щодо медикаментозних засобів, то з позиції імунології – це не антибіотики, не антисептики й не фаги, тобто не препарати для лікування інфекцій, а, перш за все, препарати для профілактики інфекційних захворювань, для покращення якості мікробіома, для потужнішого місцевого і загального захисту.

Ліки, вакциноподібні препарати

Які ліки використовують для профілактики та в процесі лікування ГРЗ?

Перша група медичних препаратів – це пробіотичні препарати, які здатні зміцнити місцевий та загальний захист організму від інфекцій.

Навіть зараз ще не всі лікарі їх застосовують для профілактики інфекцій респіраторної системи, хоча вже дуже багато років в Україні зареєстровані пробіотичні ЛЗ саме для підтримки системи дихання.

Це пробіотики для ротової та назальної порожнини, що містять штами лактобацили або стрептококу, бо це постійні резиденти нашого горла й, взагалі, респіраторної системи. Але в першу чергу ми говоримо про горло, бо саме там найбільше розмаїття бактеріального складу – у кожного з нас одночасно у горлі живуть понад 20 різних бактерій.

Зауважте (!), що застосування антибіотиків не можна поєднувати з пробіотичними препаратами! Навіть найзастаріліший антибіотик просто вб’є найсучасніший пробіотик.

Це не стосується лише сахароміцетів, бо вони не належать до бактерії – це штами дріжджових грибків.

Для призначення пробіотиків потрібно робити якесь дослідження?

Оскільки провести аналіз на дисбіоз горла в Україні доволі складно, сьогодні його роблять лише декілька лабораторій в країні, тож в більшості випадків лікарі мають призначати пробіотичні препарати емпірично.

І це не становить проблеми, адже пробіотичні препарати майже не мають побічної дії. Я кажу майже, бо іноді в імуноскомпрометованих людей можлива небажана реакція на пробіотик.

Інколи лікарі призначають препарати лізати – це лікування, чи профілактика ГРЗ?

Сьогодні бактеріальні лізати – це один з ключових медикаментозних компонентів профілактики респіраторних захворювань.

Такі лікарські засоби являють собою бактеріальні антигени, не живі. Це вакциноподібні препарати, які володіють всіма якостями вакцин, але основна їхня перевага – це збалансованість специфічної та неспецифічної дії, де специфічна дія – це відповідь на ті антигени, що входять до складу вакцини, а неспецифічна – це активація захисту, в першу чергу місцевого (один з них – лантіген-B –зареєстрований в Україні як вакцина. Інші – або як лікарські засоби, або як харчові добавки). Під час пандемії виявили ще одну цікаву властивість лізатів – вони зменшують кількість рецепторів ангіотензинперетворювального ферменту (ACE-2) на поверхні клітини – основного рецептора для приєднання спайкового (S) білка SARS-C0V-2. Саме через рецептори ACE-2 вірус SARS-CoV-2 входить у клітину. Це означає, що лізати зменшують ризики захворіти на ковід та ризики важкого перебігу хвороби.  

А розроблені ці ЛЗ були понад 30 років тому для того, щоб зменшувати частоту й важкість рецидивних респіраторних інфекцій. Сьогодні вони включені в клінічні протоколи, міжнародні рекомендації у т.ч. ЕМА тощо.  

Вивчення лізатів продовжується, сьогодні їх використовують при хронічних обструктивних, алергічних захворюваннях, щоб зменшити кількість епізодів та їхню важкість. Навіть були дослідження щодо застосування лізатів при бронхіальній астмі.

Кому показані лізати й коли їх застосовувати?

Дітям та дорослим, які часто хворіють на респіраторні захворювання, людям з хронічними патологіями (не лише респіраторні системи), і, що дуже важливо(!) – здоровим дітям.

Пройти курс краще до початку холодного сезону або відвідування садочка/школи/інших груп соціальної активності або до початку алергічного сезону (бо лізати покращують стан людей з респіраторною алергією).

Вакцини проти сезонних інфекцій

Щодо доступних сьогодні в Україні вакцинних препаратів?

На жаль, наш календар обовʼязкових щеплень достатньо бідний і не містить вакцинації проти багатьох інфекцій – грипу, пневмокока, менінгокока, вітряної віспи тощо.

Але, оскільки ми говоримо зараз про респіраторну систему, найбільш важливими для її захисту є щеплення проти пневмокока та проти грипу. Саме тому, що ці інфекції є дуже небезпечними для дітей, для людей похилого віку, для інших груп підвищеного ризику.

Отже, якщо щеплення проти ковіду для дітей та людей молодого віку – питання дискусійне (у цих вакцин складний профіль безпеки), то щеплення проти грипу – це дуже важливо! Адже, як я вже казав, грип є дуже небезпечним для дітей, особливо молодшого віку.

На жаль, охоплення щепленнями проти грипу в Україні дуже низьке — близько 1%. У країнах Європи ця цифра в середньому понад 20%, а у США або Великій Британії – від 40-50%.

Дуже важлива вакцинація проти пневмокока. В Україні зареєстровано нову 15-валентну вакцину, але самого препарату в наявності немає (станом на 3 грудня 2024 р.).

Величезна проблема стосовно щеплень проти пневмокока в тому, що 10- і навіть 13-валентна вакцина – це штами, які виходять з циркуляції.

Кому щепитися обов’язково та які вакцини в Україні доступні цього року?

Головне – щепитися людям з групи ризику – це діти (особливо до 2 років), вагітні, люди віком 65+, люди з надмірною вагою, пацієнти на імуносупресивній терапії та люди з будь-якими хронічними захворюваннями (ССЗ, ожиріння, ЦД тощо).

В Україні зараз зареєстровано 5 вакцин, але реально на ринку присутні 2 вакцини, вони дуже схожі, й обидві вакцини 4-валентні.

Варто нагадати, що щеплення потрібно робити щороку.

Слід також знати, що дія вакцин проти грипу неспецифічна. В Голландії в перший рік пандемії було проведено дослідження серед медичних працівників, яке продемонструвало: щеплені проти грипу вдвічі рідше хворіли на SARS-CoV-2 (вакцини проти ковіду тоді ще масово не застосовувалися). І це при тому, що вірус грипу зовсім не схожий на SARS-CoV-2! Власне, це тому, що вакцини мають і специфічну, й неспецифічну дію, тобто стимуляцію імунної системи, тому вакцина проти грипу може захищати проти інших респіраторних захворювань інфекційного генезу.

Отже, подбайте про себе та своїх близьких, і будьте здорові!