Гестаційний діабет: як харчуватися?

Про важливі аспекти харчування жінки з ГЦД ThePharmaMedia говорила сьогодні з лікаркою-ендокринологом, дієтологом, к.мед.н., членкинею Асоціації дієтологів України, провідною науковою співробітницею відділу діагностики та лікування метаболічних захворювань ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» Ольгою ОРЛИК.

Хороша новина – діабет вагітних цілком виліковний! На жаль, не завжди

Нагадаймо читачам, що це за специфічний стан?

— Гестаційний цукровий діабет (ГЦД або діабет вагітних) — це порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, що виникає під час вагітності і проходить після пологів.

Повна нормалізація вуглеводного обміну відбувається через два-три тижні (іноді до шести тижнів) після пологів, але зберігається високий ризик рецидиву ГЦД при наступній вагітності, а також розвитку ЦД (як правило, 2 типу) надалі. За деякими даними, протягом 15 років занедужують 50% таких породіль.

Критерії адекватності компенсації:

• глікемія натще – до 5,6 ммоль/л,
• упродовж доби – до 8,0 ммоль/л,
• відсутність гіпоглікемій і кетоацидозу;
• оптимальний рівень глікованого гемоглобіну – до 6% (якщо цього можна досягти без ризику гіпоглікемії), цільовий рівень глікованого гемоглобіну – до 7%. 

Фізіологічно, зі збільшенням терміну вагітності глікемія натщесерце знижується через посилену утилізацію глюкози плодом і плацентою, зменшення інтенсивності глюконеогенезу, гіперінсулінемії. Але зростає постпрандіальна глікемія і сповільнюється її зниження до вихідного рівня через зростання концентрації плацентарних гормонів, які є контрінсулярними і пригнічують утилізацію глюкози тканинами материнського організму.

У другій половині вагітності формується стан інсулінорезистентності, обумовлений контрінсулярною дією прогестерону, естрогенів, пролактину і плацентарного лактогену. Останній також суттєво посилює ліполіз, що призводить до накопичення в плазмі крові гліцерину і вільних жирних кислот, а згодом – до активації кетогенезу. Помірна постпрандіальна гіперглікемія у поєднанні з інсулінорезистентністю сприяють гіперінсулінемії. Одночасно гальмується секреція глюкагону, внаслідок чого значна частина глюкози перетворюється на тригліцериди.

Отже, фізіологічні зміни вуглеводного обміну під час вагітності певним чином «моделюють» порушення, властиві цукровому діабету (частіше 2-го типу), створюють передумови розвитку у схильних до цього осіб специфічного патологічного стану – ГЦД.

У більшості випадків гестаційний діабет розвивається в кінці ІІ – на початку ІІІ триместру, але може виникати й раніше. Він найчастіше має інсулінонезалежний перебіг і піддається дієтотерапії. Хоча іноді для корекції метаболічних порушень потрібно призначати інсулін. У цих випадках нерідко діабет надалі залишається як хронічна хвороба, але до закінчення вагітності діагноз ГЦД, незалежно від потреби в інсуліні, зберігається.

Важливо розуміти: якщо у жінки до вагітності був діагностований цукровий діабет, то це не ГЦД, а цукровий діабет 1-го або 2-го типу.

Тонкощі «лікувального» харчування при ГЦД

Які загальні принципи харчування жінок з гестаційним діабетом?

— Саме харчування є основою лікування ГЦД, адже рівень цукру крові напряму залежить від того, що їсть вагітна. Звісно, якщо жінка не досягає цільового рівня глікемії на тлі дієтотерапії, тоді до схеми лікування додається інсулін. 

Загальні принципи харчування подібні до раціону при цукровому діабеті 2-го типу, тобто головною метою є прибрати з повсякденного раціону солодкі продукти та напої, кондитерські вироби та вироби з білого борошна.

Також важливим аспектом, на який слід звернути увагу при ГЦД є приріст ваги. За період вагітності, рекомендований приріст залежить від маси тіла з якою жінка увійшла у вагітність.

Який режим харчування Ви рекомендуєте при ГЦД, який питний режим?

— Ці режими не однакові на різних строках вагітності. Так, в

Ⅰ половині вагітності:

• Харчування – 4 рази на добу,
• Споживання рідини – 1–1,2 літри на добу.

Ⅱ половині вагітності:

• Харчування – 4-5 разів на добу,
• Споживання рідини – до 1 літра на добу.

Важливо також дотримуватися балансу споживання калорій. У відсотковому співвідношенні добову норму калорій слід розподілити наступним чином:

• сніданок 25% від добової калорійності,
• другий сніданок – 25%,
• обід – 35%,
• вечеря – 15%.

Щодо добової норми калорій, її слід зменшити при ГЦД? Яка середня норма споживання калорій на добу?

— Калорійність добового раціону 30-35 ккал на кг ідеальної маси – це 2000-2400 ккал/добу).

При ожирінні потрібна субкалорійна дієта: 1600-1900 ккал.

Ⅰ половина вагітності: почати зі зменшення об’єму їжі! При харчуванні 4 рази на добу й питному режимі 1-1,2 літри, добова калорійність раціону повинна складати 2000–2200 ккал.

Ⅱ половина вагітності: при харчуванні 4-5 разів на добу й питному режимі до 1 літра, добова калорійність – 2200–2400 ккал.

А яким має бути об’єм порцій?

— Харчуватись слід невеликими порціями, їсти потрібно повільно, добре пережовуючи. Не слід запивати їжу, оскільки це призводить до збільшення об’єму спожитої страви та може заважати ферментативним процесам в ШКТ.

Пити краще або за годину до їди, або через 1 годину після.

Скільки й чого їсти

На які продукти слід «налягати»?

— Дещо некоректно казати про потребу «налягати» на певні продукти, адже надлишок та завзятість не є гарантією успіху. Натомість краще сказати про добову потребу у корисних речовинах.

Зокрема, слід зауважити про наявність у вагітних підвищеної, аніж зазвичай, потреби у білках. Адже білок – наш «будівельний матеріал», що необхідний для росту плода, матки, плаценти, молочних залоз.

Розрахунок білка залежить від фактичної маси тіла жінки й потреба у ньому зростає протягом вагітності:

у 1-й половині вагітності: 0,75 г на 1 кг ідеальної маси тіла (ідеальна – це зріст у см мінус 110) + 10 г на добу.

Таким чином, для жінки з масою тіла 70 кг це, в середньому, 60 г білка на добу.

У 2-й половині вагітності до розрахованої норми додають ще 30 г (тобто при вазі 70 кг – в середньому 80-90 г білка на добу.

Зверніть увагу, що головним джерелом – 65% білка мають бути продукти тваринного походження: нежирне м’ясо (курка, індик, кролик, нежирна свинина), риба, білок яйця та кисломолочні продукти.

Рослинні білки містяться в бобових продуктах.

За одне приймання їжі засвоюється лише 30 грамів білка – це, наприклад, 100-150 г готової м’ясної, рибної страви або 100-150 г кисломолочного сиру, 4-5 яєць (споживати яйця рекомендовано 1-2 штуки на день).

Жири повинні складати до 70-80 грамів на добу:

• 40-45% – молочні жири: вершкове масло, молоко, сметана;
• 35-45 % – рослинні жири. Джерела поліненасичених жирних кислот та вітаміну Е необхідні для розвитку нервової системи плода: риба холодних морів та океану, волоські горіхи та арахіс, лляне масло, печінка, яєчний жовток.

Вуглеводи мають забезпечувати щодня понад 50% енергії.

• Фрукти та ягоди (натуральні та морожені).
• Харчові волокна (овочі, зерно грубого помелу, гречка та вівсянка).

Які продукти слід обмежити в раціоні при ГЦД?

— Немає заборонених продуктів, а є ті, яким розумно надати перевагу. Так, наприклад, краще джерело тваринних жирів – молочні та кисломолочні продукти, а незамінних жирних кислот та вітаміну Е – рослинні масла (25 г щодня); найкорисніше джерело клітковини, вітамінів та мікроелементів – овочі та страви з них (супи, салати, рагу, соте), а також несолодкі фрукти.

Найкращий спосіб приготування – варіння, тушкування або запікання.

А от споживання білого рису, манки, солодких напоїв, сухофруктів, жирних соусів та кремів, кондитерських виробів та виробів з борошна – краще різко обмежити.

Отже, головний принцип обмеження в раціоні певних продуктів базується на зменшенні простих вуглеводів та доданого цукру.

Чи можна голодувати при ГЦД?

— Ні! Однозначно, ні! Голодування при вагітності, а також при гестаційному діабеті протипоказане.